БІС — ЕТИМОЛОГІЯ

біс «чорт; [шал, скаженість ВеУг]»

псл. běsъ ‹ *boids- (‹iє. *bhoidh-), очевидно, пов’язане з bojati sę «боятися»;
у такому разі споріднене з лит. baisà «страх», baisùs «жахливий, бридкий», лат. foedus «бридкий», гр. πίθηκος «мавпа» та ін;
менш переконливе зведення (Moszyński PZJP 191 – 192) до іє. *bhōs- «блищати, світити» і пов’язування з дінд. bhāsati «блищить», bhāsa «світло, блиск», як і зіставлення (Ильинский РФВ 65, 215–216) з бо́сий;
р. м, бес, др. бѣсъ, п. bies, ч, вл. нл. ст. běs, слц. bes, болг. бяс, схв. бȇс «лють, злість, шал», слн. bés, стсл. бѣсъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бісеня́
біси́тель «чорт, який сварить людей між собою»
біси́ти
біси́ця
біснува́тий
біснува́тися
бісо́вщина
бісо́та «нечиста сила»
бісу́рка «тс.»
бішений «дурман, Datura stramonium L.» (у виразі [бішені огірки (бот.)
бси́ха «чортиця»
добі́са
достобі́са
забісо́ваний
збіс «шал, скаженість»
збі́са «багато»
збісині́ти
збіснова́тіти
збіші́лість
обі́сіти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бяс болгарська
běs верхньолужицька
πίθηκος «мавпа» грецька
bhāsati «блищить» давньоіндійська
бѣсъ давньоруська
*bhōs- «блищати, світити» індоєвропейська
foedus «бридкий» латинська
baisà «страх» литовська
běs нижньолужицька
bies польська
běsъ праслов’янська
м російська
бȇс «лють, злість, шал» сербохорватська
bes словацька
bés словенська
бѣсъ старослов’янська
бес українська
ч українська
*bhoidh- ?
«боятися» ?
baisùs «жахливий, бридкий» ?
bhāsa «світло, блиск» ?
сий ?
běs ?

біс (вигук, яким глядачі запрошують повторити виступ)

фр. bis являє собою запозичене лат. bis «двічі», яке походить від іє. "dui- і є спорідненим з лит. dù (dvì) «два», дінд. duvā, гот. twai «тс.», стсл. дъва, укр. два;
запозичення з французької мови;
р. болг. бис, бр. біс, п. ч. слц. bis, схв. бȕс, слн. bís;
Фонетичні та словотвірні варіанти

біси́рувати «викликати і виступати на біс»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
біс білоруська
бис болгарська
twai «тс.» готська
duvā давньоіндійська
dui- індоєвропейська
bis «двічі» латинська
«два» (dvì) литовська
bis польська
бис російська
бȕс сербохорватська
bis словацька
bís словенська
дъва старослов’янська
два українська
bis французька
bis чеська

бесиво «блекота, Hyoscyamus niger»

очевидно, похідне від біс1, біси́тися (пн.-укр. беси́тися);
в такому разі назва зумовлена отруйною властивістю рослини;
р. [бе́сиво] «тс.; дурман, Datura; одуряюче зілля»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бе́сиво «тс.; дурман, Datura; одуряюче зілля» російська
біс ?
біси́тися (пн.-укр. беси́тися) ?

бесіжни́к «вороняче око, Paris quadrifolia L.» (бот.)

-сі- замість очікуваного -си- могло з’явитися в результаті деетимологізації слова під впливом бе́сіда чи бесі́дка, зокрема через зближення з назвою [бесіжни́к огородний] «рожа, мальва, Alcea rosea L.»;
очевидно, результат контамінації назв [беше́зни́к, бешизник Mak] «тс.», [беши́шник] «лобода гібридна, Chenopodium hybridum L.» i слів біс, біси́тися (пн.-укр. беси́тися), зв’язок з якими міг бути зумовлений отруйністю рослини;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бе́сіда ?
бесі́дка ?
бесіжни́к огородний «рожа, мальва, Alcea rosea L.» ?
беше́зни́к «тс.» ?
бешизник «тс.» ?
Mak «тс.» ?
беши́шник «лобода гібридна, Chenopodium hybridum L.» ?
біс ?
біси́тися (пн.-укр. беси́тися) ?

бісде́рево «дурман, Datura stramonium L.» (бот.)

назва зумовлена отруйними властивостями рослини;
складна назва, утворена із слів біс і де́рево;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бізьдерево
бісдрево
бузьдерево «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
біс ?
де́рево ?

бісма́ «немає»

складне утворення з іменника біс і дієслівної форми ма́є;
пор. Чортма́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

біс-ма́є «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
біс ?
ма́є ?
Чортма́ «тс.» ?

бісурма́н «бусурман»

результат видозміни негативно забарвленого слова бусурма́н під впливом слова біс1;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́сур «тс. »
бісурма́нець
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бусурма́н ?
біс ?

босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка»

менш переконлива спроба Ільїнського (РФВ 1911/1, 212–217) через др. босъ «біс» (?), босовъ пов’язати з псл. běзъ, укр. біс, басува́ти, баски́й;
[босорку́н], очевидно, утворене від [босорка́ня] (Німчук НЗ УжДУ 14, 176);
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка», можливо, пов’язане з тюрк. basyrkan «нічний кошмар», що походить від bas- «давити, штовхати; мучити»;
пор. узб. [basǝrγan] «відьма», удм. busturgan «нічний кошмар» (з чув.);
мор.-слц. слц. [bosorka] «відьма, чаклунка», vozorka «тс.», bosorák «чаклун», vozorák, vozieraě «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бісу́рка
бісурканя
борсука́ня
боси́рка
босори́ти «ворожити»
босорку́н «упир»
босурґа́ня
босюрка́ня
бусурканя
ня «тс.; нічний метелик, Phalaenа; жаба, Būfo ВеУг»
пошурка́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
босъ «біс» (?) давньоруська
běзъ праслов’янська
bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» словацька
basyrkan «нічний кошмар» тюркські
boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка» угорська
busturgan «нічний кошмар»чув.) удмуртська
basǝrγan «відьма» узбецька
біс українська
босовъ ?
басува́ти ?
баски́й ?
босорку́н ?
босорка́ня ?
bas- «давити, штовхати; мучити» ?
basǝrγan «відьма» ?
bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?
vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» ?

досто- (перша частина складних прислівників типу достобі́са, достоли́ха)

результат афективного ускладнення виразів типу до біса, до лиха, можливо, за допомогою слова сто (пор. сто чортів і под.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
до ?
біса ?
до ?
лиха ?
сто (пор. сто чортів і под.). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України