БІЛУГА — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́йдуга «веселка»

загальноприйнятої етимології не має;
можливо, давнє східнослов’янське *radǫga, похідне від radъ «радий», як білу́га від бі́лий;
пор. аналогічні співвідношення у весе́лкавесе́лий, лит. linksmỹnė «веселка»: liñksmas «веселий»;
форма ра́йдуга, очевидно, виникла внаслідок деетимологізації слова ра́дуга і зближення його з рай і дуга́ (пор. іншу назву веселки укр. [дуга́] Ж, др. дуга, п. dęga, ч. duha, слц. dúha, болг. дъга́, схв. ду́га);
думка про споконвічність форми райдуга (Соболевский РФВ 70, 96; Преобр. ІІ 171; Matzenauer LF 16, 163; Kalima Slavia 17, 33) викликає сумнів;
припущення про походження через посередництво давньоосетинської мови (*ardunga-) від ір. *drunaka- «лук, райдуга» (Семереньи ВЯ 1967/4, 23) потребує дальшого обґрунтування;
р. ра́дуга, [ра́вдуга, ра́йдуга], бр. ра́дуга;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́давниця «райдуга, веселка»
ра́дова (Ме)
ра́довница
ра́довниця
ра́ду́га
радужку́ючий «який міниться кольорами веселки»
радуха «тс.»
ра́йдужниця «вид хруща, Donacia F.» (ент.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́дуга білоруська
дъга́ болгарська
дъга́ болгарська
дуга давньоруська
дуга давньоруська
*drunaka- «лук, райдуга» іранські
linksmỹnė «веселка» литовська
liñksmas «веселий» литовська
dęga польська
dęga польська
ра́дуга російська
ра́вдуга російська
ра́йдуга російська
ду́га сербохорватська
ду́га сербохорватська
dúha словацька
dúha словацька
ра́йдуга українська
ра́дуга (пор. іншу назву веселки укр. [дуга́] Ж, др. дуга, п. dęga, ч. duha, слц. dúha, болг. дъга́, схв. ду́га) українська
рай (пор. іншу назву веселки укр. [дуга́] Ж, др. дуга, п. dęga, ч. duha, слц. dúha, болг. дъга́, схв. ду́га) українська
дуга (пор. іншу назву веселки укр. [дуга́] Ж, др. дуга, п. dęga, ч. duha, слц. dúha, болг. дъга́, схв. ду́га) українська
райдуга українська
дуга́ умбрська
дуга́ умбрська
duha чеська
duha чеська
*radǫga ?
radъ «радий» ?
білу́га ?
бі́лий ?
*ardunga- ?
*ardunga- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України