БУЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
боц «велика куля з тіста; товста, неповоротка особа (зокрема, дитина)»
паралельне до бець «тс.» афективне утворення, можливо, пов’язане з бацма́н «щось велике», баца́р «товстун»;
може бути зіставлене також з [буць] «невдало спечений хліб», [буц] «свіжий овечий сир, з якого роблять бринзу»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бець «тс.» | ? |
| бацма́н «щось велике» | ? |
| баца́р «товстун» | ? |
| буць «невдало спечений хліб» | ? |
| буц «свіжий овечий сир, з якого роблять бринзу» | ? |
бу́сі (дит., вигук на позначення падіння або зіткнення двох предметів)
властивий дитячій мові варіант до бух (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бубу́сі
бусь
бу́сьнути
буць
бу́шки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бух | ? |
буц «товста, гладка людина; жирний вгодований кінь; великий жирний оселедець; жартівливе чи глузливе прізвисько подолян, волинян Mo»
очевидно, запозичення з німецької мови;
пор. свн. butze «брила, грудка, обрубаний шматок», нвн. Butz, Butze(n) «опудало, коротка й товста фігура; велика купа чого-небудь», споріднене з свн. butzen «пухнути», дісл. butr «короткий шматок стовбура дерева», норв. butt «тупий», двн. bozzan «ударяти, штовхати», англ. beat «бити»;
до [буцма́н] пор. нвн. Bútzenmann «домовик», утворене з основ іменників Bútzen «опудало; (ст.) домовик» і Mann «чоловік», спорідненого з псл. mǫžb, укр. муж;
менш переконливе виведення (Machek ESJČ 49) ч. bucek, слц. bucko від слц. bucati «лягати в ліжко» (дит.);
п. puca «повне обличчя», bucka «повновида дівчина», ч. bucek «опецьок», buclatý «товстощокий», слц. bucko «опецьок», buco «тс.», buclatý, схв. буцов «товстощокий», буцмаст «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буца́к
(заст.)(порода коней)
буце́ники
«невдало спечені хлібці»
бу́цик
«вид печива; вгодований кінь Mo; прізвисько подолян, волинян Mo»
буци́ка
«корж, спечений на олії»
буцкува́тий
«товстий, вгодований»
буцма́н
«товстун, бецман»
буцмани́стий
«тс.»
буцма́тий
буцма́ч
буцме́й
буцми́ло
«тс.»
буць
«невдалий хліб»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| beat «бити» | англійська |
| bozzan «ударяти, штовхати» | давньоверхньонімецька |
| butr «короткий шматок стовбура дерева» | давньоісландська |
| Butz | нововерхньонімецька |
| Bútzenmann «домовик» | нововерхньонімецька |
| butt «тупий» | норвезька |
| puca «повне обличчя»«повновида дівчина» | польська |
| bucka «повне обличчя»«повновида дівчина» | польська |
| mǫžb | праслов’янська |
| буцов «товстощокий» | сербохорватська |
| butze «брила, грудка, обрубаний шматок» | середньоверхньнімецька |
| butzen «пухнути» | середньоверхньнімецька |
| bucko | словацька |
| bucati «лягати в ліжко» (дит.) | словацька |
| bucko «опецьок»«тс.» | словацька |
| buco «опецьок»«тс.» | словацька |
| buclatý «опецьок»«тс.» | словацька |
| муж | українська |
| буцмаст «тс.» | українська |
| bucek | чеська |
| bucek «опецьок»«товстощокий» | чеська |
| buclatý «опецьок»«товстощокий» | чеська |
| butze «брила, грудка, обрубаний шматок» | ? |
| Butze(n) «опудало, коротка й товста фігура; велика купа чого-небудь» | ? |
| буцма́н | ? |
| Bútzenmann «домовик» | ? |
| Bútzen «опудало; (ст.) домовик» | ? |
| Mann «чоловік» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України