БУМАГА — ЕТИМОЛОГІЯ

бума́га

запозичення з італійської мови;
іт. bambagia «бавовна», bambagino «бавовняний», яке через лат. bombacium «бавовна, бавовняна тканина, бавовняний папір» і гр. παμβάκιον «тс.» зводиться до перс. pänbäk «бавовна», могло дати спочатку прикметник бума́жный (із зміною bamb- у *бомб-бом-, бум-), від якого пізніше був утворений іменник з аналогійним г на місці ж (як у нога при ножний);
р. бума́га, бума́жник, ст. бумага (1414), бумажьницѣ «одяг з бавовняної повсті», п. bumaga «офіційний папір, акт» (з р.), ч. bumága «тс.», слц. [bumážka] (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бама́га
бома́га
бума́га
бума́га «бавовна; папір» (1627)
бума́жник
бумажный (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
παμβάκιον «тс.» грецька
bambagia «бавовна» італійська
bombacium «бавовна, бавовняна тканина, бавовняний папір» латинська
pänbäk «бавовна» перська
bumaga «офіційний папір, акт»р.) польська
бума́га російська
bumážkaр.) словацька
бума́жник українська
бумажьницѣ «одяг з бавовняної повсті» українська
bumága «тс.» чеська
bambagino «бавовняний» ?
бума́жный (із зміною bamb- у *бомб-бом-, бум-) ?
бумага (1414) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України