БУДЯКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
будя́к «чортополох, Gardims L.; [нетреба колюча, Xanthium spinosum L. Mak; дурман, Datura stramonium L. Mak]» (бот.)
виведення форм [бода́к, бодла́к] з відповідних польських форм (Sadn.– Aitz. VWb. I 373), а також припущення про зв’язок р. [будя́к] з [будова́ть, бу́да] (Даль І 137) позбавлені підстав;
форми з бу- є, очевидно, результатом деетимологізації;
псл. bodakъ похідне від *bodti › bostі «колоти»;
р. бодя́к «осот», [будя́к] «тс.; чортополох, Carduus nutans L.; відкасник, Carlina vulgaris L.; зірки, Lychnis dioica», бр. бадзя́к «осот», [будзя́к] «чортополох», п. bodіak «чортополох» (з укр.), ст. bodak, bodłak, ч. bodlák, слц. bodlač, слн. bodák «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бода́к
«чортополох Ж; осот, Cirsium palustre Scop.; Cirsium Adans. Mak»
бодачок
«осот, Cirsium pannonicum Gaud.»
бодя́к
«чортополох; татарник, Onopordon acanthium L.; осот Mak»
будля́че
(зб.)
будяк жовтоцвіт
«жовтозілля, Senecio L.; коров’як, дивина, Verbascum lychnitis L.»
(н)ий]
будячи́на
будячи́ння
будя́ччя
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бадзя́к «осот» | білоруська |
| bodіak «чортополох» (з укр.) | польська |
| bodakъ похідне від *bodti › bostі «колоти» | праслов’янська |
| будя́к | російська |
| будова́ть, бу́да | російська |
| бодя́к «осот» | російська |
| bodlač | словацька |
| bodák «тс.» | словенська |
| будя́к «тс.; чортополох, Carduus nutans L.; відкасник, Carlina vulgaris L.; зірки, Lychnis dioica» | українська |
| будзя́к «чортополох» | українська |
| bodlák | чеська |
| бода́к | ? |
| бодла́к | ? |
| бу- | ? |
| bodak | ? |
| bodłak | ? |
бади́лля
похідні утворення від кореня псл. *bad-/bod-, того самого, що і в словах бости́ (бода́ти), будя́к, та ін;
р. [бадыль] «суха стеблина», [бадылёк] «дика конопля, Galeopsis tetrahit L.», бр. бады́лле «бадилля», п. badyl, badel, слц. [badil’] «стебло кукурудзи», схв. бадрљица «стебло», бȃдаљ (бȃдељ) «осот, будяк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бадили́на
бадилля́стий
бадило́
баді́лля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бады́лле «бадилля» | білоруська |
| badyl | польська |
| badel | польська |
| *bad-/bod- | праслов’янська |
| бадыль «суха стеблина» | російська |
| бадрљица «стебло» | сербохорватська |
| badil' «стебло кукурудзи» | словацька |
| бадылёк «дика конопля, Galeopsis tetrahit L.» | українська |
| бȃдаљ «осот, будяк» (бȃдељ) | українська |
| бости́ (бода́ти) | ? |
| будя́к | ? |
бодя́га «водяна губка, надошник, Spongia fluviatilis L.» (зоол.)
у такому разі назва зумовлена характером скелета губки, який складається з крем’яних голок;
очевидно, похідне від тієї самої основи бод-, що і в словах бости́, будя́к;
р. бодя́га, [бадя́га], бр. бадзя́га, п. bodzięga;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бадзя́га | білоруська |
| bodzięga | польська |
| бадя́га | українська |
| бод- | ? |
| бости́ | ? |
| будя́к | ? |
| бодя́га | ? |
бу́сол «лелека, чорногуз, Сіconia L.» (орн.)
форми бу́цел, бу́циль, бу́цоль, очевидно, є результатом впливу форми боця́н;
необґрунтовано зіставляється (Варченко Терит. діал. 113–120) з боця́н, бости́, будя́к, бу́цати, причому за основу найменування приймається значення «тицяти, колоти гострим дзьобом»;
єдиної етимології не має;
спроби пов’язати з р. бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» і пояснити останнє як запозичення з тюркських мов (тур. boz «сірий, землистого кольору», тат. buz, кипч. bozaγ «тс.» – Клепикова ВСЯ 5, 158–160; Преобр. І 55; Matzenauer 126; Mikl. TEL I 266; Korsch AfSlPh 9, 492) викликають заперечення (Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 284; Корш ИОРЯС 8/4, 33; Sadn.– Aitz. VWb. I 425; тут згадується кар. busul «лелека» як гадане джерело запозичення в слов’янські мови);
р. [бу́сел, бу́сель, бу́сол], бр. бу́сел, [бу́сько, бу́ська, бу́сял], п. [busieł, buśko, buś, busek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́зько
бу́зьо́к
«тс.»
бу́саль
бу́сел
бусель
(1626)
бу́сель
бу́сень
бу́сик
бу́сил
бу́силь
бу́сіль
бусленя́
бусли́ний
бусли́ха
бусля́
бусля́чий
бу́ська
бу́сько́
бусьо́к
б́усьол
бусюлъ
(XVI ст.)
бу́сял
бу́сячий сир
«вид грибів»
(бот.)
бу́цел
бу́циль
бу́цоль
бу́шель
бу́шля
«чапля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́сел | білоруська |
| busieł | польська |
| buśko | польська |
| buś | польська |
| busek | польська |
| бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» | російська |
| бу́сел | російська |
| бу́сель | українська |
| бу́сол | українська |
| бу́сько | українська |
| бу́ська | українська |
| бу́сял | українська |
| бу́цел | ? |
| бу́циль | ? |
| бу́цоль | ? |
| боця́н | ? |
| боця́н | ? |
| бости́ | ? |
| будя́к | ? |
| бу́цати | ? |
| значення «тицяти, колоти гострим дзьобом» | ? |
осета́р «щиглик, Carduelis carduelis L. Шарл. (Fringilla carduelis Г)» (орн.)
пов’язане з [осе́т] «осот»;
назва зумовлена тим, що щиглик селиться коло осоту й живиться його насінням;
пор. іншу назву щиглика [будяшник], пов’язану з будя́к;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| осе́т «осот» | ? |
| іншу | ? |
| будя́к | ? |
їживни́к «синяк, Echium L.» (бот.)
похідні утворення від [їж] «їжак»;
назви зумовлені тим, що синяк опушений жорсткими волосками, а головатень має колючі листки і жорстке колюче суцвіття;
пор. інші назви головатня – [колю́чник, осо́т, будя́к], а також наукові назви лат. echium «синяк» і echinops «головатень», утворені від гр. ἔχĩνος «їжак» (чи echium, можливо, від ἔχις «змія» з огляду на отруйність синяка);
р. [ежевая трава] «синяк», [еже́вник] «головатень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ї́жник
«головатень, Echinops»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἔχĩνος «їжак» (чи echium, можливо, від ἔχις «змія» з огляду на отруйність синяка) | грецька |
| ἔχις | грецька |
| echium «синяк» | латинська |
| echinops «головатень» | латинська |
| echium | латинська |
| ежевая трава «синяк» | російська |
| їж «їжак» | українська |
| колю́чник | українська |
| осо́т | українська |
| будя́к | українська |
| еже́вник «головатень» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України