БРОКАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

через польське і німецьке посередництво (нвн. Brokát «парча») запозичено з італійської мови;

іт. broccato «тс.» є дієприкметником від дієслова brocсare «в’язати, вишивати», яке разом з brocca, brocco «паросток, пагонець; голка» походить від слат. broc(c)atum, brocat, утворених від лат. brocchus «висунутий уперед; вишкірений», яке виводиться з кельтських мов: дірл. brocс «борсук», кімр. корн. broch, брет. broc’h, гал. Broc(c)omago «тс.», *broccos «вістря, кінчик; вершина; гострий», галло-романське *brосса;

висловлено також думку (Battisti–Alessio 600–601) про етруське походження цього латинського слова;

р. болг. бр. ст. брока́т, п. вл. brokat, ч. слц. слн. brokát, м. брокат, схв. брòкāт;

очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (пор. н. Brósche) запозичено з французької мови;

фр. broche «брошка», як і іт. brócco «паросток, пагонець; голка», пров. ст. broc «тс.», broca «брошка», зводиться до нар.-лат. brocca «голка, шпилька», що походить від brocchus «випнутий уперед, вишкірений» (про зуби), до якого зводиться й укр. брока́т;

р. бро́шка, брошь, бр. болг. бро́шка, п. broszka, brosza, ч. brož, brože, слц. brošňa, вл. broša, нл. broša, brož, м. брош, схв. брȍш, брȍша, слн. bróša, bróška;