БОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

бо́ра́ «буря, ураган»

запозичення з турецької мови;
тур. bora «буря» походить від нгр. μπόρα чи іт. bora «тс.», яке зводиться до гр. βορέας «північний вітер; Борей, бог північних вітрів» (›лат. Boreās «тс.»);
на формі борві́й виявився вплив основи вій- (ві́яти, пор. буреві́й);
р. бора́ «приморська буря; ураган», бр. бо́ра, п. bora, ч. слц. bóra «тс.», схв. бо́ра «північно-східний вітер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́рва
борві́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо́ра білоруська
βορέας «північний вітер; Борей, бог північних вітрів» (›лат. Boreās «тс.») грецька
bora «тс.» італійська
μπόρα новогрецька
bora польська
бора́ «приморська буря; ураган» російська
бо́ра «північно-східний вітер» сербохорватська
bóra «тс.» словацька
bora «буря» турецька
bóra «тс.» чеська
борві́й (ві́яти, пор. буреві́й) ?

бура́й «сильний ураган»

очевидно, результат контамінації форм бора́, бура́н «тс.», буреві́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буре́й «сильний вітер, шквал»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бора́ ?
бура́н «тс.» ?
буреві́й ?

бор «дике просо, мишій, Setaria italica P. В.; Setaria glauca Р. В.; Setaria viridis Р. В.» (род. в. бру՝)] (бот.)

р. [бор] «чорне просо, Milium effusum L.; просо, Panicum miliaceum L.», др. боръ «різновид проса, Panicum», п. ber «італійське просо, Panicum italicum», ч. bér «різновид проса, Setaria», вл. bor «тс.», нл. ber «дрібнозернисте італійське просо, Setaria italica», схв. бȃр, слн. bár «тс.»;
псл. bъrъ;
Махек (ESJČ 61; Jm. rostl. 294) вважає це слово субстратним неіндоєвропейським;
зіставляється також з дангл. bere «ячмінь», дісл. barr «тс.», алб. bar «трава, сіно», лат. farīna «борошно», дірл. bairgen «хліб», дінд. bhárvati «жує, харчується», гр. φέρβω «пасу, годую» (Маковский Этимология 1965, 251);
очевидно, пов’язане з іє. *bher- «бути гострим» (рослина має остюки);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бриця «Setaria glauca L.»
брінни́й «просяний, пшоняний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bar «трава, сіно» албанська
φέρβω «пасу, годую» грецька
bere «ячмінь» давньоанглійська
bhárvati «жує, харчується» давньоіндійська
bairgen «хліб» давньоірландська
barr «тс.» давньоісландська
*bher- «бути гострим» (рослина має остюки) індоєвропейська
farīna «борошно» латинська
bъrъ праслов’янська

бор (хім. елемент)

запозичення з французької мови;
фр. bore утворене з borax «бура, селітра», яке через слат. borax «тс.» зводиться до ар. bûraq;
р. бр. болг. м. бор, п. вл. bor, ч. bor, bór, слц. слн. bór, схв. бȏр;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bûraq арабська
бор білоруська
бор болгарська
bor верхньолужицька
бор македонська
bor польська
бор російська
бȏр сербохорватська
borax «тс.» середньолатинська
bór словацька
bór словенська
bore утворене з borax «бура, селітра» французька
bor чеська
bór чеська

бор «зуболікарське свердло»

н. Bóhrer «свердло» пов’язане з bóhren «свердлити», спорідненим з псл. *borti, *borna, укр. боро́ти, борона́;
запозичення з німецької мови;
п. bor «свердло»;
р. бр. болг. бор «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бор «тс.» білоруська
бор «тс.» болгарська
Bóhrer «свердло» німецька
*borti праслов’янська
боро́ти українська
bóhren «свердлити» ?
*borna ?
борона́ ?
бор «тс.» ?

бо́рах «джиґун, полюбовник»

нове значення в слові ба́рух (›бо́рах, бо́рах) розвинулось у результаті сплутування з фонетично близьким ба́хур (див.);
пов’язане з власним ім’ям Ба́рух, Бо́рухгебр. Вāruх, букв. «благословенний»);
бр. [борох] «єврей; нечупара»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
борох «єврей; нечупара» білоруська
ба́рух (›бо́рах, бо́рах) ?
Ба́рух ?
Бо́рухгебр. Вāruх, букв. «благословенний») ?

бо́ре «більше»

очевидно, результат зворотного словотвору від [бірше], яке могло виникнути на базі бі́льше під впливом [бо́рше] «швидше» (від [бо́рзо]);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бі́рше «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бірше ?
бо́рше «швидше» (від [бо́рзо]) ?

бір «сосновий ліс»

споріднене з дісл. bǫrr «дерево», дангл. bearu «ліс», двн. baro «тс.»;
зближується також (Persson Beitr. 993) з слн. brìn, brìna «яловець, сосна» або (Walter Slavia 36, 260–262) з герм. *fоrhu «сосна»;
допускався (Brückner 36) зв’язок з псл. bara «болото»;
висловлювалась безпідставна думка (Hirt РВгВ 23, 331) про запозичення з германських мов;
псл. borъ «сосна; сосновий ліс» від того самого кореня іє. *bher-/bhor-, що й борода́;
р. бр. бор, др. боръ (бъръ) «сосна; сосновий ліс», п. вл. bór «бір», ч. bor «ліс», слц. bôr «сосна; сосновий ліс», нл. bór «сосна», болг. м. бор, схв. бȏр, слн. bȏr, bóra «тс.», стсл. бориѥ «сосна», борь «сосновий ліс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бірни́к «дрібний сосновий ліс, сосновий гай»
боравиха
боржни́к «білий гриб»
борове́ць «сосновий жук, довгоносик»
борови́к «[житель бору]; білий гриб, Boletus edulİs Bull. Mak»
борови́на «бір; трясовина»
борови́ця «бір»
боровни́ця «тс.»
борушки́ «шишки»
боря́к «лісок»
су́бір «мішаний ліс (сосна з дубом або ялиною)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бор білоруська
бор болгарська
bór «бір» верхньолужицька
*fоrhu «сосна» германські
bearu «ліс» давньоанглійська
baro «тс.» давньоверхньонімецька
bǫrr «дерево» давньоісландська
боръ «сосна; сосновий ліс» (бъръ) давньоруська
*bher-/bhor- індоєвропейська
бор македонська
bór «сосна» нижньолужицька
bór «бір» польська
bara «болото» праслов’янська
borъ «сосна; сосновий ліс» праслов’янська
бор російська
бȏр сербохорватська
bôr «сосна; сосновий ліс» словацька
brìn словенська
bȏr «тс.» словенська
bóra «тс.» словенська
бориѥ «сосна» старослов’янська
борь «сосновий ліс» українська
bor «ліс» чеська
brìna «яловець, сосна» ?

борг

через польську мову запозичено з німецької;
н. Borg «позичка», borgen «позичати», споріднене з англ. borrow «позичати», зводиться до того самого кореня, що й н. bergen, укр. берегти́, і первісно означало «давати пощаду, давати строк для виплати»;
п. borg, bórg, слц. borg;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бор
бор (XVIII ст.)
борг (1529)
боргува́ти
боржни́к
заборго́ваність
на́бір «у борг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
borrow «позичати» англійська
Borg «позичка» німецька
bergen німецька
borg польська
bórg польська
borg словацька
берегти́ українська
borgen «позичати» ?
означало «давати пощаду, давати строк для виплати» ?

бо́рсу́к «Meles meles, Meles vulgaris, Meles taxus» (зоол.)

очевидно, давньоруське запозичення з тюркських мов;
тур. borsuk, porsuk, тат. бурсык, барсык, каз. уйг. карач. борсук, узб. бурсук, аз. порсуғ, кумик.алт.порсук, ккалп. порсык, каз. ног. борсык, туркм. торсук, дтюрк. borsuq «тс.» тлумачаться по-різному: як похідні від кореня *бор- «сірий» (Bang KSz 17, 136), від кореня *бор- «ситий, жирний» (Ramstedt 52 а) або від дієслова *бор«пахнути, смердіти» (Цельникер Этимология 1963, 120–123);
залишається недоведеним твердження (Никольский ФЗ 1893/4–6, 45) про безпосереднє запозичення в слов’янські мови з давньоперської;
р. барсу́к, [борсу́к], бр. барсу́к, др. борсукъ, п. слц. borsuk (мабуть, з укр.), болг. [борсу́к, бурсу́к];
Фонетичні та словотвірні варіанти

барсу́к «тс.»
борсуковыи (XVII ст.)
бо́рсу́чий
бо́рсучка «самка борсука»
борсюк
боръсоуковыє (XV ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
порсуғ азербайджанська
барсу́к білоруська
борсу́к болгарська
борсукъ давньоруська
borsuq «тс.» давньотюркська
борсук казахська
борсык казахська
порсык каракалпакська
борсук карачаївська
борсык ногайська
borsuk (мабуть, з укр.) польська
барсу́к російська
borsuk (мабуть, з укр.) словацька
бурсык татарська
borsuk турецька
торсук туркменська
бурсук узбецька
борсук уйгурська
борсу́к українська
бурсу́к українська
porsuk ?
барсык ?
порсук ?
бор- «сірий» ?
бор- «ситий, жирний» ?
бор «пахнути, смердіти» ?

бри́ця «мишій сизий, Setaria glauca (L.) P. В.; [куряче просо, Panicum Crus galli L. Мак; березка, Convolvulus arvensis L. Mak; трава, яка стелеться по землі Ва]» (бот.)

припущення про спорідненість із фрак. βρίζα «вид зернової рослини» (Младенов 45) необґрунтоване;
очевидно, псл. *bъrіса, похідне від *bъrъ, якому відповідає укр. бор «різновид проса»;
р. [бри́ца] «мишій сизий; куряче просо; китник, лисохвіст, Alopecurus L.», бр. [бры́ца] «куряче просо», п. ст. brzyca «сорт проса», болг. [бри́ца] «сорт пшениці», схв. [bríca] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бры́ца «куряче просо» білоруська
бри́ца «сорт пшениці» болгарська
brzyca «сорт проса» польська
*bъrіса праслов’янська
бри́ца «мишій сизий; куряче просо; китник, лисохвіст, Alopecurus L.» російська
bríca «тс.» сербохорватська
бор «різновид проса» українська
βρίζα «вид зернової рослини» фракійська
*bъrъ ?
brzyca «сорт проса» ?

бу́зі́во́к «однорічне теля; [теля, яке народилось восени ЛЧерк; бичок після першого року Дз; відгодоване теля Ва]»

ног. кум. бузав «теля», аз. бузов «теля до шести місяців», каз. бұзау «теля», тат. бозау, башк. бызау «тс.», тур. buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи», чаг. buzağu «тс.», можливо, пов’язані з тюрк. буз/боз «сірий, темний», монг. бур/бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти»);
очевидно, запозичення з тюркських мов;
у формах [бу́зи́мок, бу́зімок] простежується вплив з боку укр. зима́, на́зи́мок «однорічне теля», [на́зімок] «тс.»;
р. [бузави́к] «бичок від одного до двох років», [бузаво́к, бу́зевок, буз] «тс.», [бу́зевка] «однорічна телиця», [бузник] «однорічний баран», м. [бузе] «теля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бузело́к «півторарічне чи дворічне теля»
бузило́к «тс.»
бу́зи́мок «відгодоване теля Ва; однорічне теля»
бу́зинок «теля, яке народилося восени»
бузів'я́ «однорічне теля»
бузі́вка «телиця після першого року»
бу́зімок «тс. ЛЧерк; однорічне теля»
бузув'я «теля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бузов «теля до шести місяців» азербайджанська
бызау «тс.» башкирська
бұзау «теля» казахська
бузе «теля» македонська
бур «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти») монгольська
бор «тс.» (пор. як. боруоску «теля з потемнілою шерстю; теля після п’яти місяців», боруор «темніти») монгольська
бузав «теля» ногайська
бузави́к «бичок від одного до двох років» російська
бозау татарська
buzağı «тс.; молоді слони, носороги, жирафи» турецька
буз «сірий, темний» тюркські
боз «сірий, темний» тюркські
зима́ українська
бузаво́к українська
бу́зевок українська
буз «тс.» українська
бу́зевка «однорічна телиця» українська
бузник «однорічний баран» українська
buzağu «тс.» чагатайська
бузав «теля» ?
бу́зи́мок ?
бу́зімок ?
на́зи́мок «однорічне теля» ?
на́зімок «тс.» ?

бурдю́к «міх із козячої або телячої шкіри (для води, вина); [шкіряна пастушача торба Пі]»

очевидно, давнє запозичення з тюркських мов на Кавказі;
наводилось аз. *бордук «міх для вина» при дтюрк. bor «вино», уйг. ст. бор «тс.», *бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина»;
менш імовірне виведення слов’янських форм (безпосередньо або через румунську мову) з тур. bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика» (Brückner 49; Kałužn. 13);
сумнівне також виведення українських слів від рум. burdúh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки», burdúş, burdúf «тс.» (Vincenz 10; Tiktin 243);
р. бурдю́к «шкіряний міх», [бурдю́г], бр. бурдзю́к, п. burdziuk (заст.), burdiuh (з укр.), ч. слц. burďuk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бypдуга́тий «череватий, пузатий»
бордю́г
бордю́х «тс.; кендюх, міхур тварини»
бурдю́г
бурдюгъ (1669)
бурдю́х «свинячий міхур; іграшка з вим’ятого і надутого свинячого міхура»
бурдюшкува́ти «викидати колос»
бурдюшо́к «молодий, ще закритий колос жита, пшениці, ячменю»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*бордук «міх для вина» азербайджанська
бурдзю́к білоруська
bor «вино» давньотюркська
burdziuk (заст.), burdiuh (з укр.) польська
burdúh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки» румунська
burďuk «тс.» словацька
bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика» турецька
бор «тс.» уйгурська
бурдю́г українська
burďuk «тс.» чеська
бор «тс.» ?
бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина» ?
burdúş ?
burdúf «тс.» ?
бурдю́к «шкіряний міх» ?

буру́лька «висячий кусок льоду; [обточена голівка палки; скляна кулька Me; булька, пухирець Ж; малий горщик Пі; трубка, дудочка, шматочок різаної соломи Бі; дещиця, дрібничка Бі]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. кар. крим.-тат. полов. бӳрлӳ «брунькастий», похідне від бӳр «брунька», а також кар. крим.-тат. полов. борулу «трубчастий», тур. borulu «тс.», похідне від бору (boru) «труба», яке зводиться до того самого тюрк. bor-/bur-, що й тат. буран «буран», борау «бурав»;
р. [буру́лька] «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур», бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички», болг. [буру́я] «залізна пічна труба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буру́ля «малий на зріст, товстий, з шишками на руках чоловік»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буру́я «залізна пічна труба» болгарська
бӳрлӳ «брунькастий» караїмська
борулу «трубчастий» караїмська
бӳрлӳ «брунькастий» кримсько-татарська
борулу «трубчастий» кримсько-татарська
бӳрлӳ «брунькастий» половецька
борулу «трубчастий» половецька
буру́лька «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур» російська
буран «буран» татарська
borulu «тс.» турецька
bor-/bur- тюркські
бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички» українська
бӳрлӳ «брунькастий» ?
бӳр «брунька» ?
бору «труба» (boru) ?
борау «бурав» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України