БОВТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бо́вта́ти
псл. *bъltati;
споріднене з лит. bildeti «лунко звучати, стукати», дат. buldre, шв. bulta «стукати», снн. bulderen, нвн. poltern «тс.»;
іє. *bhelзвуконаслідувального походження;
р. болта́ть «бовтати; базікати», бр. бо́ўта́ць, п. bełtać «бовтати; белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бовт
«жердина з порожнистим потовщенням на кінці, якою заганяють рибу в сітку; палка для розмішування рідини; [зіпсоване яйце Лчерк]»
бо́вта
«жердина для полохання риби»
бо́втало
«палка для розмішування»
бо́втанка
«розбовтане пійло»
бовта́ч
бо́втень
«зіпсоване яйце»
бо́втиця
«підвісна прикраса»
бовти́ш
бовти́ще
«болт»
бовто́к
бовту́н
бовту́ха
«рибальська снасть»
бовту́шка
«вид яєчні; [глечик для води Я]»
бовть
(вигук на позначення одноразового збовтування)
бовтю́к
бовч
болт
«тс.»
болти́ще
«тс.»
боптя́к
«тс.»
ви́бовт
«вибоїна в річці»
ро́збовток
«бовтун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́ўта́ць | білоруська |
| buldre | датська |
| *bhelзвуконаслідувального | індоєвропейська |
| bildeti «лунко звучати, стукати» | литовська |
| poltern «тс.» | нововерхньонімецька |
| bełtać «бовтати; белькотати» | польська |
| *bъltati | праслов’янська |
| болта́ть «бовтати; базікати» | російська |
| bulderen | середньонижньонімецька |
| bulta «стукати» | шведська |
бовч «ковбаня в річці»
вважається пов’язаним з бо́втати як звуконаслідувальне утворення;
п. bełt «вир, ковбаня», bełk, bełczak «тс.», слн. bôIt «npipвa, вир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́вчик
«вимита водою калюжа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bełt «вир, ковбаня»«тс.» | польська |
| bełk «вир, ковбаня»«тс.» | польська |
| bełczak «вир, ковбаня»«тс.» | польська |
| bôIt «npipвa, вир» | словенська |
| бо́втати | ? |
буль (вигук, що імітує звук виливання рідини з вузького отвору)
менш імовірне припущення про зв’язок з бурли́ти, бу́рити, бу́ркати (Лопатин ЭИРЯ II 144);
псл. *bul(j)-, bъl-, звуконаслідувальне утворення, мабуть, споріднене з *bьl-k-, *ble-k-, до яких зводяться белькота́ти, блекота́ти, бле́кіт тощо, і *bьl-t-, *bъl-t-, з якими пов’язані бо́вта́ти, бовть;
р. буль, бульк, бу́лькать, бр. бу́лькаць, п. bul-bul, bulkotać, ч. blkotati «булькати» (про струмок тощо), болг. бълбу́кам «дзюрчати, шуміти», бълбо́ля «тс.; бурмотіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буль-буль
бульбо́н
«вир»
бульбу́лькати
«з шумом виливатися з вузького отвору; випускати бульки»
бульк
«тс.; імітація звуку падіння у воду»
бу́лькати
«тс.; [бити джерелом, клекотати, бурлити, пузиритися ВеЛ]»
бу́лькет
«джерело»
бу́лькіт
«[тс. тж]; клекотання»
бу́лькот
«тс.»
булькоті́ти
«тс.; квоктати (про індика)»
булькотне́ча
«переливання з шумом, бурчання»
бульча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́лькаць | білоруська |
| бълбу́кам «дзюрчати, шуміти» | болгарська |
| bul-bul | польська |
| bulkotać | польська |
| *bul(j)- | праслов’янська |
| буль | російська |
| бульк | українська |
| бу́лькать | українська |
| бълбо́ля «тс.; бурмотіти» | українська |
| blkotati «булькати» (про струмок тощо) | чеська |
| бурли́ти | ? |
| бу́рити | ? |
| бу́ркати | ? |
| bъl- | ? |
| *bьl-k- | ? |
| *ble-k- | ? |
| белькота́ти | ? |
| блекота́ти | ? |
| бле́кіт | ? |
| *bьl-t- | ? |
| *bъl-t- | ? |
| бо́вта́ти | ? |
| бовть | ? |
шубо́встати
експресивне утворення, споріднене з бо́вта́ти;
щодо шу- пор. [борті́ти] «рити» i шубо́ртати «ритися, копатися, порпатися», пла́ття і шу́плаття, су́плаття «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шу-бо́втнути
шубо́вкнуть
шубо́вкнуть
шубо́вснути
шубо́всть
(виг.)
шубо́втатися
шубо́вть
«шубовсть»
(виг.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́вта́ти | українська |
| борті́ти «рити» | українська |
| шубо́ртати «ритися, копатися, порпатися» | українська |
| пла́ття | українська |
| шу́плаття | українська |
| су́плаття «тс.» | українська |
шубо́ртати «ритися, копатися, порпатися; шукати»
експресивне утворення, споріднене з [борті́ти] «рити, штовхати», борть «вулик у дереві, дупло»;
щодо шу- пор. бо́вта́ти i шубо́встати, пла́ття і шу́плаття;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| борті́ти «рити, штовхати» | українська |
| борть «вулик у дереві, дупло» | українська |
| бо́вта́ти | українська |
| пла́ття | українська |
| шу́плаття | українська |
| шубо́встати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України