БЛИЗЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
близ «близькість» (заст.)
псл. blìzь, blizъkъ;
очевидно, від основи іє. *bhlīg’-/bhleig’- «давити, тиснути», яка зберігається також у лтс. blaîzît «давити, бити, терти», bliêzt «рубати, бити», лат. flīgere «бити», гр. іон. φλῑτβω «тисну»;
до розвитку семантики пор. фр. près «близько», іт. presso, appresso «тс.» – лат. pressus «стиснутий» або гр. ἄγχɩ «близько» – ἄγΧω «зав’язую»;
менш переконливе пов’язування (Маchek ESJČ 57) з гр. πέλασ «близько» з припущенням праслов’янської зміни початкового p на b;
невдалою була спроба (Mikkola Balt. u Slav. 37) пояснити як запозичення з давньоверхньонімецької мови (двн. bilidi «зображення»), виходячи із значення подібності;
р. близ «біля», бли́зкий, [бли́зый] «близький», бр. блі́зкі, др. близь «близько», близь «тс.», близъкъ, п. bliski «близький», [blizu, blizo] «близько», ч. blízký, слц. blízo, blízky, вл. нл. bliski, полаб. blaizĕk, болг. бли́зо «близько», бли́зък, м. близу «близько», близок, схв. бли́зу, блȕзак, слн. blìz «близько», blízu, blízi «тс.», blízek, стсл. близъ, близь, близъкъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бли́жити
«тс.»
бли́жчати
близе́нний
«близький»
бли́зень
«близька відстань»
близе́ць
«близнюк»
близиня́
«близькість»
бли́зити
«наближати»
близни́ти
«родити близнят»
близни́ця
«близнючка; дерево з двома стовбурами ВеНЗн; рушниця-двостволка»
близню́к
близня́
«близнюк»
близня́та
«близнюки; [дві з’єднані посудини]»
близо́мий
«тс.»
бли́зці
«близнята Ж; дві з’єднані посудини»
бли́зчитися
«наближатися»
близьки́й
бли́зькість
збли́ження
збли́зька́
на́ближ
«наближення»
набли́ження
набли́жній
«близький, однорідний»
на́близ
«тс. Пі; близькість Ж»
побли́жче
«ближче»
поблизни́чити
«народити близнят»
поблизу́
по́близький
«близький»
прибли́зний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
блі́зкі | білоруська |
бли́зо «близько» | болгарська |
bliski | верхньолужицька |
φλῑτβω «тисну» | грецька |
ἄγχɩ «близько» | грецька |
πέλασ «близько» | грецька |
близь «близько» | давньоруська |
*bhlīg'-/bhleig'- «давити, тиснути» | індоєвропейська |
φλῑτβω «тисну» | іонійський |
presso | італійська |
flīgere «бити» | латинська |
pressus «стиснутий» | латинська |
blaîzît «давити, бити, терти» | латиська |
близу «близько» | македонська |
bliski | нижньолужицька |
blaizĕk | полабська |
bliski «близький» | польська |
blìzь | праслов’янська |
близ «біля» | російська |
бли́зу | сербохорватська |
blízo | словацька |
blízky | словацька |
blìz «близько»«тс.» | словенська |
blízu «близько»«тс.» | словенська |
blízi «близько»«тс.» | словенська |
blízek «близько»«тс.» | словенська |
близъ | старослов’янська |
бли́зкий | українська |
бли́зый «близький» | українська |
близь «тс.» | українська |
близъкъ | українська |
blizu «близько» | українська |
blizo «близько» | українська |
бли́зък | українська |
близок | українська |
блȕзак | українська |
близь | українська |
близъкъ | українська |
près «близько» | французька |
blízký | чеська |
blizъkъ | ? |
bliêzt «рубати, бити» | ? |
appresso «тс.» | ? |
ἄγΧω «зав’язую» | ? |
бли́зна́ «рана, шрам»
псл. blizna, blizno, похідне від тієї самої основи іє. *bhlīg’«давити, бити», від якої походить і близ, близьки́й;
споріднене з лит. Blyže «розрив у тканині», лтс. bliêzt «бити, рубати, кидати», можливо, також слн. [bôlzen] «щілина, відстань, діра», р. [бо́- лозень] «мозоль» (Bezlaj Eseji 82, 131; Меркулова Этимология 1967, 169–170);
припущення зв’язку з *bhlī- «сяяти» (Sławski І 34–35; Sadn.– Aitz. VWb. І 140–141; Specht 117; Pokorny 155 – 156) недостатньо обґрунтоване;
р. [близна́] «зморшка; шрам; огріх при тканні», бр. [блізна́] «огріх при тканні», [блюзна́] «тс.», др. близна «шрам», п. blizna «тс.», вл. błuzna. «шрам, знак», нл. bluzna «шрам, синяк», болг. [близна́] «пропущена нитка основи при тканні; пропуск», м. близна «закал у недопеченому хлібі», схв. блȗзни (мн.) «огріх у тканні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блезно́
«тс.»
ближнь
«тс.»
близно́
«огріх у тканні»
близнуватий
«покритий шрамами»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
блізна́ «огріх при тканні» | білоруська |
близна́ «пропущена нитка основи при тканні; пропуск» | болгарська |
близна «шрам» | давньоруська |
*bhlīg' «давити, бити» | індоєвропейська |
bliêzt «бити, рубати, кидати» | латиська |
Blyže «розрив у тканині» | литовська |
близна «закал у недопеченому хлібі» | македонська |
bluzna «шрам, синяк» | нижньолужицька |
blizna «тс.» | польська |
blizna | праслов’янська |
бо́лозень «мозоль» | російська |
близна́ «зморшка; шрам; огріх при тканні» | російська |
блȗзни «огріх у тканні» (мн.) | сербохорватська |
bôlzen «щілина, відстань, діра» | словенська |
блюзна́ «тс.» | українська |
blizno | ? |
близ | ? |
близьки́й | ? |
*bhlī- «сяяти» | ? |
голе́нький «світло-рожевий»
зменшена форма прикметника застосована для відрізнення від його основної форми, вживаної з іншим значенням;
пор. близькі значенням р. теле́сный, п. cielisty (про колір), в основі яких також лежить порівняння з голим тілом;
похідне від го́лий у значенні «кольору голого тіла»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cielisty (про колір) | польська |
теле́сный | російська |
близькі | ? |
го́лий «кольору голого тіла» | ? |
ко́зуб «короб, кошик з лика»
неприйнятні також гіпотеза про іллірійське походження слов’янських форм (Meyer EW 408) і пов’язання з іменником ко́жа «кора дерева, луб» (Горяев 173);
малоймовірні зближення з р. ку́зов «кошик з лика або березової кори» (Brückner KZ 45, 27; 48, 205; Machek ESJČ 287; Mikl. EW 136), а також з лат. іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки», псл. *čeznǫti «зникати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 238);
розвиток значення «торбинка з козячої шкіри» – «кошик з кори» не зовсім ясний;
пор. близькі за значенням утворення від того самого кореня: р. [кози́ца] «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей», [ко́зевка] «шкіряний бурдюк», [кози́на] «мішечок для грошей, гаманець», слн. kozòl «кошик з кори»;
псл. kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори», похідне від koza «коза»;
п. kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба», ч. [kozúbek] «кошик з березової кори», слц. kozub «топка, камін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
козуба́тий
«пузатий»
ко́зубень
козубе́нька
козубе́ць
козу́бка
козубня́
ко́зубом
«від морозу зробитися твердим, як кора»
(у виразі к. стати] (про мокрий одяг)
ку
кузе́нька
«невеликий луб’яний кошик з двома ручками, переважно для ягід»
ку́зуб
кузубе́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іnсохаrе «присідати навпо- \ чіпки» | латинська |
kozub «кошик з кори; (ст.) пташине гніздо; вид кошика; жебрацька торба» | польська |
*čeznǫti «зникати» | праслов’янська |
kozubъ «мішечок, торбинка, сумка, кошик з кори» | праслов’янська |
ку́зов «кошик з лика або березової кори» | російська |
кози́ца «шкіряний мішечок, сумка, торбинка; мішечок для грошей» | російська |
kozub «топка, камін» | словацька |
kozòl «кошик з кори» | словенська |
kozúbek «кошик з березової кори» | чеська |
ко́жа «кора дерева, луб» | ? |
близькі | ? |
ко́зевка «шкіряний бурдюк» | ? |
кози́на «мішечок для грошей, гаманець» | ? |
koza «коза» | ? |
черпі́та «чубатий жайворонок, Galerida cristata L.» (орн.)
неясне;
можливо, звуконаслідувальне утворення, пор. близькі звукосполучення на позначення щебету птахів у різних мовах: р. чири́к, англ. chirp, тур. circik, рум. ciripít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черпі́ти́ха
чоропі́та
чорпі́та
чорпі́тка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
chirp | англійська |
чири́к | російська |
ciripít | румунська |
circik | турецька |
близькі | ? |
чик «про короткі уривчасті звуки» (виг.)
псл. čikъ;
звуконаслідувальний вигук на позначення коротких рівномірних звуків (напр., при стуканні, різанні), пор. близькі за значенням лит. čìk «про крик дятла», р. чикчири́к «про цвірінькання горобця», болг. чи́к-чири́к «вигук, що передає спів птахів», м. чик-чирик, схв. čik-čirik «тс.»;
р. чик «про удар, швидке розрізання», бр. чык «тс.», п. [сzyk] «про короткі уривчасті звуки (стукіт годинника, спів птаха, зломлення чогось)», схв. чик «про голос переляканого королька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чи́ка
«ножик; усе гостре»
(дит.)
чи́кати
«різати ножем, ножицями»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чык «тс.» | білоруська |
чи́к-чири́к «вигук, що передає спів птахів» | болгарська |
čìk «про крик дятла» | литовська |
чик-чирик | македонська |
сzyk «про короткі уривчасті звуки (стукіт годинника, спів птаха, зломлення чогось)» | польська |
čikъ | праслов’янська |
чикчири́к «про цвірінькання горобця» | російська |
чик «про удар, швидке розрізання» | російська |
čik-čirik «тс.» | сербохорватська |
чик «про голос переляканого королька» | сербохорватська |
близькі | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України