БЛАГУЗНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
благу́знити «теревенити, базікати»
результат видозміни деетимологізованої форми [блеву́знити] «варнякати», аналогічний до діалектної видозміни [нау́т] «нут (вид бобових)» › [наву́т, нагу́т] «тс.» (Мельничук ЛБ ІІ 86);
на звукову форму могли вплинути слова з основою благ-;
до [благу́тити] пор. схв. блỳтити «плести нісенітницю», слн. blagútati «хитатися на ходу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
благу́тити
«марити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| блỳтити «плести нісенітницю» | сербохорватська |
| blagútati «хитатися на ходу» | словенська |
| блеву́знити «варнякати» | ? |
| нау́т «нут (вид бобових)» | ? |
| наву́т «тс.» | ? |
| нагу́т «тс.» | ? |
| благ- | ? |
| благу́тити | ? |
| блỳтити «плести нісенітницю» | ? |
блягу́зкати «плести нісенітницю; брехати, зводити наклепи»
очевидно, результат контамінації українських слів [бля́кати (блявкати)] «ляпати язиком; плести дурниці» і [благу́знити, блеву́знити блю́зкати] «тс.»;
п. blazgonic «теревенити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| blazgonic «теревенити» | польська |
| бля́кати «ляпати язиком; плести дурниці» | ? |
| блявкати «ляпати язиком; плести дурниці» | ? |
| благу́знити «тс.» | ? |
| блеву́знити «тс.» | ? |
| блю́зкати ес. | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України