БЛАГОГОВІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
благогові́ти «ставитися з глибокою пошаною»
запозичено в дав- ньоруську мову з старослов’янської;
стсл. благоговѣти, утворене з основ благо «добре» і говѣти «ставитися з релігійною пошаною», е калькою гр. εὐλαβετσϑαι «тс.», утвореного з εύ «добре» і λαβετσϑαι «поважати, боятися»;
р. благогове́ть, др. благоговѣти, болг. благогове́я;
Фонетичні та словотвірні варіанти
благогові́йний
благогові́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| благогове́я | болгарська |
| εὐλαβετσϑαι «тс.» | грецька |
| благоговѣти | давньоруська |
| благогове́ть | російська |
| дав- | ? |
| благоговѣти | ? |
| благо «добре» | ? |
| говѣти «ставитися з релігійною пошаною» | ? |
| εύ «добре» | ? |
| λαβετσϑαι «поважати, боятися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України