БЕХ — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, бух;

результат видозміни деетимологізованої форми [вех] «цикута», можливо, зближеної з [бесиво] «блекота» (пор. [бєс] «сусак» Mak);

р. [бех] «болиголов»;

очевидно, утворене шляхом зворотного словотвору від беши́ха, в якому компонент -иха був сприйнятий як суфікс;

очевидно, запозичення з польської мови, зближене з набе́хкатися «тс.», афективним утворенням, похідним від вигуку бех;

п. nabechtać (głowę, uszy) «набубніти, забити (голову, вуха)», bechtać (głowę) «забивати теревенями» може бути зіставлене з м. набавта се «нажереться», набавта «напхає, наб’є; набалакає», болг. набъ́хтя «наб’ю, поб’ю», бъ́хтя «б’ю, ударяю», пов’язаними чергуванням голосних з основою бух звуконаслідувального походження;

афективне утворення від бех, вигуку на позначення шуму від удару при падінні;

пор. набе́хкати «щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]»;