БЕКЕША — ЕТИМОЛОГІЯ

здебільшого вважалося запозиченням з угорської мови, можливо, через польське посередництво;

уг. bekecs, bekes «тс.» пов’язувалося або з тат. бикач, bikäč «телиця; ярка», або з рум. oáchesă «світлошерcта вівця з темними колами навколо очей» (Тимч. 82; Richhardt 34; Фасмер 1 146; Báreczi 18);

останнім часом підтверджується думка Лінде про польське походження слова;

п. bekiesza розглядається як зворотне, утворення від п. bekieszka, похідного від прізвища угорського полководця К. Бекеша (Киш ЭИРЯ IV 48; Балецкий St. sl. 9, 346; Шанский ЭСРЯ I 2, 83);

р. бр. беке́ша, п. bekiesza, ст. bekieszka, ч. слц. bekeš, bekeč, болг. беке́ш, схв. бȅкеш;