БАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

бар «мокре місце між горбами»

припускалось (Bern. I 431) походження від камас. bare «болото»;
псл. bara «калюжа, болото»;
остаточно не з’ясоване;
зіставляється (Фасмер І 122; БЕР І 32; Младенов ИОРЯС 17/4, 228–229; Krahe Glotta 22, 125) з алб. bërrák «болотистий ґрунт», гр. ßόpßopog «намул», брет. béra «текти», дінд. barburám «вода», Barbarā, Barbarī (назви річок), іллір. Barbanna (назва річки);
вважається (ЭССЯ 1, 153–155; Machek ESJČ 47) західнобалканським субстратним елементом;
виводиться (Sł. prasł. I 191; Rozwadowski Studia 28–31) від іє. *bher- «бурхливо рухатись; бризкати; кипіти»;
р. [бар] «болото; глибоке місце в морі», др. бара «болото», п. [bary] (мн.) «схили гір», [barzyna] «болото», ч. [bara] «болото», [bařina] «тс.», слц. [bara] «болото, трясовина», [barina] «калюжа, трясовина, болото, струмок», вл. bara «калюжа», болг. ба́ра «стояча вода, калюжа», м. бара «калюжа», схв. бȁpa «калюжа, стояча вода», слн. bára «болото, трясовина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бару́ля «яр, провалля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bërrák «болотистий ґрунт» албанська
ба́ра «стояча вода, калюжа» болгарська
béra «текти» бретонська
bara «калюжа» верхньолужицька
ßόpßopog «намул» грецька
barburám «вода» давньоіндійська
бара «болото» давньоруська
Barbanna (назва річки) іллірійська
*bher- «бурхливо рухатись; бризкати; кипіти» індоєвропейська
bare «болото» камасинська
бара «калюжа» македонська
bary «схили гір» (мн.) польська
bara «калюжа, болото» праслов’янська
бар «болото; глибоке місце в морі» російська
бȁpa «калюжа, стояча вода» сербохорватська
bara «болото, трясовина» словацька
bára «болото, трясовина» словенська
barzyna «болото» українська
bařina «тс.» українська
barina «калюжа, трясовина, болото, струмок» українська
bara «болото» чеська
Barbarā ?
Barbarī (назви річок) ?

бар «ресторан; стойка»

англ. bar «стойка» походить від фр. barre «бар’єр», яке зводиться до нар.-лат. *barra «бар’єр», етимологічно неясного;
запозичення з англійської мови;
р. бр. болг. бар, п. ч. слц. bar, вл. bara, схв. bȃr, слн. bár;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bar «стойка» англійська
бар білоруська
бар болгарська
bara верхньолужицька
*barra «бар’єр» народнолатинська
bar польська
бар російська
bȃr сербохорватська
bar словацька
bár словенська
barre «бар’єр» французька
bar чеська

бар «наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки; мілина»

англ.bar «обмілина» походить від фр. barre «бар’єр»;
запозичення з англійської мови;
р. бр. бар «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бар «тс.» білоруська
бар «тс.» російська
barre «бар’єр» французька
англ.bar «обмілина» ?

ба́ри «теревені» (невідм.)(у виразі та́ри-ба́ри)

сюди ж, очевидно, укр. бари́ти «затримувати» (первісно «забалакувати»), слц. bár, bárs (частка і сполучник) «хоч, хоч би», болг. бар, баре́, ба́ри, баре́м, бари́м «принаймні, все-таки, хоч би», не́баре «немов», м. бар, барем «хоч (би), принаймні», схв. бȁрем, бȃрем «тс.»;
утворення з суфіксом -r- від іє. *bhā-, того самого, що і в ба́яти, бала́кати та ін;
р. бр. та́ры-ба́ры, слн. bȃrati «питати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розба́ркати «розрадити, розважити»
розба́ркатися «розважитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́ры-ба́ры білоруська
*bhā- індоєвропейська
та́ры-ба́ры російська
bȃrati «питати» словенська
-r- ?
ба́яти ?
бала́кати ?

баранок «крендель, бублик»

запозичення з російської або білоруської мови;
р. бара́нка, бр. бара́нак, [бара́ник] «тс.» утворилися від дієслова обварити (›*обваренок, обвара́нок) подібно до укр. обари́нок «тс.» з випадінням в і початкового о;
пор. схв. ба́рити «варити», м. бари;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бара́нак білоруська
бари македонська
бара́нка російська
ба́рити «варити» сербохорватська
обари́нок «тс.» українська
бара́ник «тс.» ?
обварити (›*обваренок, обвара́нок) ?
ба́рити «варити» ?

бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити Ж]»

непереконливими є спроби пов’язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його [різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251–253), або з схв. забòравити «забути», псл. variti «іти вперед» (Trubačev, ZfSl 3, 671), як і з р. ба́рин «пан» (Даль І 49; Краўчук Белар. лінгв. 4, 68).– Мельничук Этимология 1967,60.– Див. ще ба́ри, ба́яти;
залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від іє. *bhā-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін;
значення розвивалось так: «балакати – забалакувати – затримувати розмовами – затримувати»;
р. [бари́ть] «затримувати», бр. [бары́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заба́ра «затримка»
заба́рливий
забарни́й
невзаба́рі
незабаром
оба́ратися
обаря́ти «баритися»
унезаба́рі
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бары́ць «тс.» білоруська
*bhā- індоєвропейська
variti «іти вперед» праслов’янська
ба́рин «пан» російська
бари́ть «затримувати» російська
by- ?
бути ?
ба́вити «забути» ?
bariti «говорити, балакати» ?
ба́ри ?
ба́яти ?
бала́кати ?
так: «балакати -- забалакувати -- затримувати розмовами -- затримувати» ?

бари́ш

запозичення, очевидно, з татарської мови;
у сучасних тюркських мовах baryš означає «мир, згода» (тур.), «ходити разом; говорити разом» (каз. кирг.) і є похідним від дієслова бар «рухатися, іти»;
р. бр. бары́ш, п. barysz «могорич», borysz «тс.», barasznia «маклерство», barysznik «маклер, посередник», baraśnik, baresnik «тс.», болг. [барашни́к] «помирений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барашівник
баришівне «плата маклерові»
бариші́вник
бари́шник
бари́шни́цтво
баришува́ти
барышъ (XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бары́ш білоруська
барашни́к «помирений» болгарська
barysz «могорич»«тс.»«маклерство»«маклер, посередник»«тс.» польська
borysz «могорич»«тс.»«маклерство»«маклер, посередник»«тс.» польська
barasznia «могорич»«тс.»«маклерство»«маклер, посередник»«тс.» польська
barysznik «могорич»«тс.»«маклерство»«маклер, посередник»«тс.» польська
baraśnik «могорич»«тс.»«маклерство»«маклер, посередник»«тс.» польська
baresnik «могорич»«тс.»«маклерство»«маклер, посередник»«тс.» польська
бары́ш російська
означає «мир, згода» (тур.) ?
бар «рухатися, іти» ?

барлі́г «лігво ведмедя, свині і под.; калюжа бруду»

псл. *bьrlogъ, bьrloga, утворене, очевидно, за допомогою суфікса -og- від основи *bьrl-, тієї самої, що і в схв. брљав «брудний», bȑlota «брудна людина», п. bardlić «бруднити», лит. burlas «бруд», гр. φορύνω «перемішую, забруднюю»;
може розглядатись і як складне утворення з основ *bьrl- і log(leg-), тієї самої, що і в лігво (Machek ESJČ 67);
невірні припущення про зв’язок з н. Bärenloch (Горяев 1892, 6; Karłowicz SWO 35) і спроби розкладу на основи bьr- «бурий» (пор. лит. beras «коричневий», н. Bär «ведмідь») i log- (Uhlenbeck 197; Torp 263) та деякі інші;
звук а в укр. барліг міг виникнути на місці е під впливом слів бару́ля «барліг», бара «болото»;
р. берло́га, бр. бярло́г, др. берлога «ліс», бьрлогъ «печера», п. barłóg, [berłóg], ч. brloh, brloha, слц. brloh, вл. borło, нл. barłog, болг. бърло́га, м. брлог, схв. брлог, слн. brlòg, цсл. брьлогъ, бьрлогъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барлі́жний
барложи́тися «валятися в калюжі»
берлі́г
берло́га
би́рло «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бярло́г білоруська
бърло́га болгарська
borło верхньолужицька
φορύνω «перемішую, забруднюю» грецька
берлога «ліс» давньоруська
burlas «бруд» литовська
брлог македонська
barłog нижньолужицька
Bärenloch і спроби розкладу на основи bьr- «бурий» німецька
bardlić «бруднити» польська
barłóg польська
*bьrlogъ праслов’янська
берло́га російська
брљав «брудний» сербохорватська
брлог сербохорватська
brloh словацька
brlòg словенська
барліг «барліг» українська
бару́ля «барліг» українська
бьрлогъ «печера» українська
berłóg українська
бьрлогъ українська
брьлогъ церковнослов’янська
brloh чеська
brloha чеська
bьrloga ?
-og- ?
bȑlota «брудна людина» ?
*bьrl- ?
лігво ?
log- ?
бара «болото» ?

бароба́їтися «рухатися; животіти»

можливо, проте, що йдеться про російське утворення від р. бара́хтаться;
очевидно, пов’язане з основою бар, бара «болото» і т. д;
р. [бара́баться] «ритися, копатися, борсатися, вповзати, лізти вгору»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бара́хтаться російська
бара́баться «ритися, копатися, борсатися, вповзати, лізти вгору» російська
бар ?
бара «болото» ?

барха́н «нанесений вітром піщаний горб у пустелі або в степу»

каз. бархан «тс.», споріднене з уйг. барган «ідучий, рухомий горб», є похідним від тюркського дієслова бар «рухатися»;
запозичення з казахської мови;
р. бр. барха́н, п. ч. слц. barchan (з рос.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
барха́н білоруська
бархан «тс.» казахська
barchanрос.) польська
барха́н російська
barchanрос.) словацька
барган «ідучий, рухомий горб» уйгурська
barchanрос.) чеська
бар «рухатися» ?

наба́ркати «набрехати»

префіксальне утворення від незасвідченого *баркати «балакати, базікати», очевидно, пов’язаного з ба́ри «теревені», бари́ти «затримувати, загаювати», псл. bariti «говорити, балакати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наба́рхати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bariti «говорити, балакати» праслов’янська
*баркати «балакати, базікати» українська
ба́ри «теревені» українська
бари́ти «затримувати, загаювати» українська
наба́рхатися українська
наба́рхатися українська
наба́рхатися українська

ся́бер «учасник земельного володіння, компаньйон у торговому підприємстві Г; спільник по роботі Л; суперник; рідний брат жінки Л»

неприйнятним є припущення про фінське походження слова (Mikl. EW 297), як і пов’язання з гунською племінною назвою Σάβειροι (Mikl. EW 289);
менш надійними є виведення від іє. *se-, so- «собі, свій» (Преобр. II 267; Fraenkel LP II 265), від східногерманського *sēmbura-›*sēmbъrъ «який віддає половину доходу» (Jokl Сб. Милетич 131);
на думку деяких дослідників, виникло з *sěm-ro (із вставним -b-) і пов’язане з sěmьja «сім’я» (Трубачев Терм. родства 166; Kalima ZfSlPh 17, 343; Vaillant Gr. comp. I 95);
псл. *sębrъ, не зовсім ясного походження;
р. сябёр «сусід; пайовик; [товариш; знайомий, приятель]», сябр «тс.», бр. ся́бар «товариш, приятель», ся́бра «тс.», [сябр] «родич, брат; товариш», др. сябьръ «сусід, член однієї общини», п. siaber «побратим, родич, кум, брат; товариш, колега», [siabr] «тс.», схв. се̏бар «плебей, людина нижчого стану», ст. себрь «учасник, половинщик, компаньйон», слн. [srebǝr] «селянин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

себравать «тс.; жити в згоді, дружити; перевозити по черзі одним конем два вози»
себро́ «супряжник»
сі́бри «учасники спільного землеволодіння общини або кількох общин»
ся́бра «спільне землеволодіння общини або кількох общин» (сі́бра)] Нед
сябри́нний «артільний, товариський, який знаходиться в спільному користуванні»
ся́бри́чка «суперниця»
сябро́ «спільник по роботі Л; сусід Пі, Нед; спільник у якійсь поганій справі Чаб»
сябрува́т «спрягатися для спільної обробки землі»
сябрува́ти «водити компанію»
сяпра «суперниця, супротивниця»
сяпро «супротивник»
цаброва́ть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ся́бар «товариш, приятель» білоруська
сябьръ «сусід, член однієї общини» давньоруська
*se- індоєвропейська
siaber «побратим, родич, кум, брат; товариш, колега» польська
*sębrъ праслов’янська
сябёр «сусід; пайовик; [товариш; знайомий, приятель]» російська
бар «плебей, людина нижчого стану» сербохорватська
srebǝr «селянин» словенська
сябр «тс.» українська
ся́бра «тс.» українська
сябр «родич, брат; товариш» українська
siabr «тс.» українська
so- «собі, свій» ?
*sēmbura-›*sēmbъrъ «який віддає половину доходу» ?
sěmьja «сім’я» (із вставним -b-)(Трубачев Терм. родства 166; Kalima ZfSlPh 17, 343; Vaillant Gr. comp. I 95) ?
себрь «учасник, половинщик, компаньйон» ?

та́ри-ба́ри «теревені»

результат злиття основ тар(и)-, пов’язаної з тарато́рити, і ба́ри «теревені»;
р. та́ры-ба́ры «теревені», [тараба́ры] «базікання, бесіда», тараба́рить «базікати, молоти, теревенити», бр. та́ры-ба́ры «теревені», тараба́рыць «базікати, молоти, теревенити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тараба́ри «інтимна розмова, пусте базікання»
тараба́риня «базікання, пуста розмова»
тараба́рити «базікати»
тараба́рщина
тарабу́рить «швидко і нерозбірливо говорити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
та́ры-ба́ры «теревені» білоруська
тараба́рыць «базікати, молоти, теревенити» білоруська
та́ры-ба́ры «теревені» російська
тараба́ры «базікання, бесіда» російська
тараба́рить «базікати, молоти, теревенити» російська
тар(и)- українська
тарато́рити українська
ба́ри «теревені» українська

хаба́р «гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп»

запозичення з арабської мови за посередництвом турецької (тур. haber «повідомлення, вістка, новина»);
ар. ḫabar «тс.» пов’язане з ḫabara «дізнаватися»;
значення «підкуп» могло розвинутися на підставі значення «плата за повідомлення»;
р. хаба́р, бр. ха́бар, [ха́бары], п. [chabar, chabor], болг. хабе́р «вістка, повідомлення», м. абер «вістка», схв. ха̏бар, ха̏бер «вістка, чутка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хаба́ра «хабар»
хаба́рина «малий хабар; кожен хабар окремо»
хабарі́й «хабарник»
хаба́рник
хаба́рництво
хаба́рничати
хаба́рство
хаборни́к «маклер»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ḫabar «тс.» арабська
ха́бар білоруська
хабе́р «вістка, повідомлення» болгарська
абер «вістка» македонська
chabar польська
chabor польська
хаба́р російська
бар сербохорватська
ха́бары українська
бер «вістка, чутка» українська
ḫabara «дізнаватися» ?
значення «підкуп» ?
значення «плата за повідомлення» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України