БАНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́нити «тріпотіти на вітрі» (про вітрила)

неясне;

ба́ня «лазня; [цілюще джерело ВеЛ]»

псл. banja, запозичене з народно-латинської мови;
нар.-лат. bāneum (‹ balneum) «лазня, купальня» походить від етимологічно неясного гр. βαλανεĩον «тс.», очевидно, середземноморського походження, яке раніше зіставлялося з дінд. galanaḥ «капаючий» (Froehde у Fick І4 404);
менш переконливе припущення (Преобр. І 16; Machek ESJČ 45) про безпосереднє праслов’янське запозичення з грецької мови, як і думка (Torp 256; Ильинский ИОРЯС 23, 197–202; Brückner 14;Ondruš St. sl. 4, 242–243) про власне слов’янський характер слова;
р. болг. ба́ня «лазня», др. баня «тс.», нл. banja «ванна», болг. ба́ни «курорт з цілющими джерелами», схв. бȁња «купання; курорт; ванна», баȁњти се «купатись (у теплій воді)», м. бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт», слн. bánja «ванна», стсл. баɴга «лазня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́нити «мити, купати»
ба́нник
ба́нщик
баня «лазня» (XV ст.)
передба́нник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ня «лазня» болгарська
ба́ни «курорт з цілющими джерелами» болгарська
βαλανεĩον «тс.» грецька
galanaḥ «капаючий» давньоіндійська
баня «тс.» давньоруська
бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт» македонська
bāneum «лазня, купальня» (‹ balneum) народнолатинська
banja «ванна» нижньолужицька
banja праслов’янська
бȁња «купання; курорт; ванна» сербохорватська
bánja «ванна» словенська
баɴга «лазня» старослов’янська
баȁњти се «купатись (у теплій воді)» українська
ба́ня «лазня» ?

ба́нить «важко працювати»

можливо, пов’язане з п. bandoch «найманий робітник на жнивах», bandos «тс.; польова робота, виконувана найманими робітниками», або з [ба́ня]3 «копальня» (в такому разі могло означати «працювати на копальнях»);
՛– неясне;

бані́т «вигнанець»

запозичення з польської мови;
n. banita «вигнанець», bannita, banit, bannit, bandyta «тс.» через іт. ст. bandito «вигнанець», похідне від bando «оголошення; вигнання з країни», пов’язується з нвн. Bann «вигнання», двн. ban «наказ або заборона під страхом кари», спорідненим з лат. fāri «говорити», псл. bajati, укр. ба́яти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бани́та «тс.»
бані́та
банітува́ти «шельмувати, лаяти»
бані́ція «вигнання з країни, зіслання»
збагнітува́ти «зганьбити, зіпсувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ban «наказ або заборона під страхом кари» давньоверхньонімецька
bandito «вигнанець» італійська
fāri «говорити» латинська
Bann «вигнання» нововерхньонімецька
bajati праслов’янська
ба́яти українська
banita «вигнанець» ?
bannita ?
banit ?
bannit ?
bandyta «тс.» ?
bandito «вигнанець» ?
bando «оголошення; вигнання з країни» ?

ба́нник «ганчірка, щітка на держаку для прочищання і змащування дула гармати»

остаточно не з’ясоване;
можливо, походить від давнішої форми *гба́ник, пов’язаної з дієсловом *гбати гъбати «гнути»;
пов’язується також з р. ба́нить «мити, чистити» (Даль І 113);
р. ба́нник «тс.», Іба́нец] «ручайка клоччя, яку прядільник обмотує навколо поясниці», бр. ба́ннік «банник», болг. ба́нник «тс.» (з р.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ннік «банник» білоруська
ба́нник «тс.»р.) болгарська
ба́нить «мити, чистити» російська
ба́нник «тс.» російська
Іба́нец «ручайка клоччя, яку прядільник обмотує навколо поясниці» українська
гба́ник ?
гбати «гнути» ?
гъбати «гнути» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України