БАЙМУД — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́ймуд «дурень, телепень»
складне утворення від основ дієслова ба́яти «розповідати, ворожити» і прикметника др. мудьныи «повільний», пов’язаного чергуванням голосних з р. ме́дленный «повільний»;
первісне значення «такий, що повільно говорить»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мудьныи «повільний» | давньоруська |
| ме́дленный «повільний» | російська |
| ба́яти «розповідати, ворожити» | ? |
| значення «такий, що повільно говорить» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України