БАБУШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́ба «квасоля Mak; головня (на кукурудзі) ВеНЗн; рід великих груш; кругла грудка глини»

можуть бути зведені до гіпотетичної основи псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» (Rječnik І 129– 133);
назви різних предметів кулястої форми;
п. baba «вид опуклих груш», болг. [ба́ба] «крупна дика ягода», м. бабулица «прищик», схв. [бȁба] «круглий камінець», ба́бац «великий горіх», ба́бура «сорт великого перцю», ба́бушка «круглий наріст на листі, шишка»;
р. [бабо́шка] «картоплина; поплавок з кори; брунька», [бабу́шки] «віспинки; кір; болячки на дитині», [баба́шка] «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бабе́шки «нутрощі тварин»
баби «полуниці, Fragaria collina» (бот.)
бабіех «жмут злиплої вовни на вівці»
ба́бка «ріжки (головня на колосках) ВеНЗн; латаття Alak»
бабки́ «сорт слив (округлих, скороспілих)»
ба́бки «кульбаба»
бабо́вка «ряст, Corydalis ligitata» (бот.)
бабо́ха «велика квасоля»
бабу́ля «булька, пухир»
бабу́р «пуголовок»
бабуха́тий «пузатий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба болгарська
бабулица македонська
baba польська
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» праслов’янська
бабо́шка «картоплина; поплавок з кори; брунька» російська
бабу́шки «віспинки; кір; болячки на дитині» російська
баба́шка «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат» російська
бȁба сербохорватська
ба́бац сербохорватська
ба́бура сербохорватська
ба́бушка сербохорватська

ба́ба «рід печива з пшеничного борошна; [рід паски]»

псл. baba «галушка, кругле печиво»;
очевидно, як і ба́ба2, пов’язане з основою псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим»;
пов’язання з баба1 «стара жінка» (Brückner 9) недостатньо обґрунтоване;
р. ба́ба «рід печива, паска», ба́бка «вид страви», [баба́шка] «хлібина; пиріжок; калач», [баба́ха] «пампушка, млинець», [баба́шка] «тс.», [бабки] «хлібні кульки, які пекли для худоби», [бабо́шка] «грудочка (борошна в страві), затірка, галушка, булочка», [бабу́шка] «тс.», бр. ба́ба «вид страви», ба́бка «баба, паска, бабка», п. baba «рід печива, паска», babka «тс.», ч. bába «вид страви», bábovka «паска», слц. baba «паска», вл. baba, babka «тс.», нл. baba «рід печива», болг. [ба́ба] «ковбаса з товстої свинячої кишки», схв. бȁба «паска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бка «страва з борошна, пшона, картоплі, локшини, рису, сиру та ін.; здобна булка ЛексПол; хліб з гречаного борошна ЛексПол»
бабни́к «посуд для випікання баби»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ба «вид страви» білоруська
ба́бка «баба, паска, бабка» білоруська
ба́ба «ковбаса з товстої свинячої кишки» болгарська
baba «тс.» верхньолужицька
babka «тс.» верхньолужицька
baba «рід печива» нижньолужицька
baba «рід печива, паска»«тс.» польська
babka «рід печива, паска»«тс.» польська
baba «галушка, кругле печиво» праслов’янська
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» праслов’янська
ба́ба «рід печива, паска» російська
ба́бка «вид страви» російська
баба́шка «хлібина; пиріжок; калач» російська
баба́ха «пампушка, млинець» російська
баба́шка «тс.» російська
бабки «хлібні кульки, які пекли для худоби» російська
бабо́шка «грудочка (борошна в страві), затірка, галушка, булочка» російська
бабу́шка «тс.» російська
бȁба «паска» сербохорватська
baba «паска» словацька
ба́ба українська
ба́ба «стара жінка» українська
bába «вид страви»«паска» чеська
bábovka «вид страви»«паска» чеська

бабе́ць «бичок, головач, Cottus gobio» (іхт.)

пор. іншу назву тієї самої риби головач, нім. Kaulkopf (дослівно «куляста голова») заслуговує на увагу також припущення про окрему праслов’янську основу bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим», представлену також у схв. bàburica «сонечко», bȁbica «стонога», bábura «тс.; великий м’ясистий перець», n. babka «сонечко», укр. ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» (Rječnik І 129);
очевидно, пов’язане з ба́ба «стара жінка» за ознакою великої голови (мається на увазі звичай старих жінок намотувати на голову товсту хустину);
п. [babec] «тс.», болг. бабо́й, бобо́й, баба́н, ба́бушка (назви риб), схв. бȁбица «вид риби», бàбак «тс.; окунь», бȁба «вид риби»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баб'ю́к «тс.»
ба́бик
ба́бка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бабо́й болгарська
бобо́й болгарська
баба́н болгарська
ба́бушка (назви риб) болгарська
Kaulkopf «надуватися, розбухати, бути кулястим» (дослівно «куляста голова») німецька
babka «сонечко» польська
babec «тс.» польська
bab- праслов’янська
bàburica «сонечко» сербохорватська
bȁbica «стонога» сербохорватська
bábura «тс.; великий м’ясистий перець» сербохорватська
бȁбица «вид риби» сербохорватська
бàбак «тс.; окунь» сербохорватська
бȁба «вид риби» сербохорватська
ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» українська
ба́ба «стара жінка» українська

ба́бка (вид комахи)

вважається утвореним від баба в значенні «відьма, чарівниця» на тій підставі, що неприємні для людей тварини, в т. ч. деякі комахи, приймались у минулому за чарівників (Machek ESJČ 40; Vážný 289; Шанский ЭСРЯ І 2, 5–6);
на думку інших (Потебня РФВ 7, 69; Преобр. I 10; Фасмер I 100), назва зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху;
можливе припущення про зв’язок з гіпотетичною основою псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);
р. ба́бочка «метелик», [ба́ба] «тс.», [ба́бка] (назва різних видів комах), п. [baba] «сонечко», [babka] «тс.», ч. babka «хрущ», слц. bábka «лялечка», babočka «кропив’янка», вл. babka «бджола», болг. [ба́бушка] «лялечка, зародок метелика», схв. [бȁба] «стара бджола», ба́бак «сонечко»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́бич «самець бабки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́бушка «лялечка, зародок метелика» болгарська
babka «бджола» верхньолужицька
baba «сонечко» польська
babka «тс.» польська
bab- «надуватись, розбухати» праслов’янська
ба́бочка «метелик» російська
ба́ба «тс.» російська
ба́бка (назва різних видів комах) російська
бȁба «стара бджола» сербохорватська
ба́бак «сонечко» сербохорватська
bábka «лялечка»«кропив’янка» словацька
babočka «лялечка»«кропив’янка» словацька
ба́ба «відьма, чарівниця» українська
babka «хрущ» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України