БАБУЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́ба «квасоля Mak; головня (на кукурудзі) ВеНЗн; рід великих груш; кругла грудка глини»
п. baba «вид опуклих груш», болг. [ба́ба] «крупна дика ягода», м. бабулица «прищик», схв. [бȁба] «круглий камінець», ба́бац «великий горіх», ба́бура «сорт великого перцю», ба́бушка «круглий наріст на листі, шишка»;
назви різних предметів кулястої форми;
можуть бути зведені до гіпотетичної основи псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» (Rječnik І 129– 133);
р. [бабо́шка] «картоплина; поплавок з кори; брунька», [бабу́шки] «віспинки; кір; болячки на дитині», [баба́шка] «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабе́шки
«нутрощі тварин»
баби
«полуниці, Fragaria collina»
(бот.)
бабіех
«жмут злиплої вовни на вівці»
ба́бка
«ріжки (головня на колосках) ВеНЗн; латаття Alak»
бабки́
«сорт слив (округлих, скороспілих)»
ба́бки
«кульбаба»
бабо́вка
«ряст, Corydalis ligitata»
(бот.)
бабо́ха
«велика квасоля»
бабу́ля
«булька, пухир»
бабу́р
«пуголовок»
бабуха́тий
«пузатий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́ба | болгарська |
бабулица | македонська |
baba | польська |
bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» | праслов’янська |
бабо́шка «картоплина; поплавок з кори; брунька» | російська |
бабу́шки «віспинки; кір; болячки на дитині» | російська |
баба́шка «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат» | російська |
бȁба | сербохорватська |
ба́бац | сербохорватська |
ба́бура | сербохорватська |
ба́бушка | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України