БАБОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

можливий також зв’язок з формою баба́йка «весло; кочет»;

очевидно, пов’язане з молд. бэбо́й «бабисько», похідним від ба́бэ «баба; верхня балка; стояк у млині», запозиченого з слов’янських мов;

очевидно, походить від ба́ба з переносним значенням «чурбак» і под. (Преобр. І 10);

можна припустити також зв’язок з формою [бабо́й] «дерев’яний виступ у човні» (Кравчук ВЯ 1968/4, 124);

р. [баба́йка] «весло з цілої колоди, цурка, обрубок, кочет», схв. ба́бак «ручка на кіссі; поперечна рукоять на веслі»;

пор. іншу назву тієї самої риби головач, нім. Kaulkopf (дослівно «куляста голова») заслуговує на увагу також припущення про окрему праслов’янську основу bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим», представлену також у схв. bàburica «сонечко», bȁbica «стонога», bábura «тс.; великий м’ясистий перець», n. babka «сонечко», укр. ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» (Rječnik І 129);

очевидно, пов’язане з ба́ба «стара жінка» за ознакою великої голови (мається на увазі звичай старих жінок намотувати на голову товсту хустину);

п. [babec] «тс.», болг. бабо́й, бобо́й, баба́н, ба́бушка (назви риб), схв. бȁбица «вид риби», бàбак «тс.; окунь», бȁба «вид риби»;

задовільного пояснення не має;

слід врахувати нез’ясоване болг. бобой «вид річкової риби», бабой «тс.» (БЕР І 59), укр. [бабе́ць] «бичок, Gobius», [бобик, баб’ю́к], п. babec «тс.»;

р. [бобы́рь]«коблик; йорж», [бубырь] «йорж», п. [bobyr] «йорж» (з укр.);