БАБНИКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. baba;

лит. bóba «стара жінка», лтс. bãba, свн. bābe, bōbe «тс.»;

давне слово з дитячої мови, іє. *bābā aбo *bhābhā, утворене шляхом повторення того самого складу, як і в інших словах подібного типу;

рум. bábă, уг. bába, алб. babε є запозиченнями з слов’янських мов;

р. бр. др. болг. м. ба́ба, п. слц. вл. нл. baba, полаб. babə, bobə, bobo, ч. слн. bába, схв. бȁба, ба́ка «бабуся», стсл. баба;

пов’язання з баба¹ «стара жінка» (Brückner 9) недостатньо обґрунтоване;

очевидно, як і ба́ба², пов’язане з основою псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим»;

псл. baba «галушка, кругле печиво»;

р. ба́ба «рід печива, паска», ба́бка «вид страви», [баба́шка] «хлібина; пиріжок; калач», [баба́ха] «пампушка, млинець», [баба́шка] «тс.», [бабки] «хлібні кульки, які пекли для худоби», [бабо́шка] «грудочка (борошна в страві), затірка, галушка, булочка», [бабу́шка] «тс.», бр. ба́ба «вид страви», ба́бка «баба, паска, бабка», п. baba «рід печива, паска», babka «тс.», ч. bába «вид страви», bábovka «паска», слц. baba «паска», вл. baba, babka «тс.», нл. baba «рід печива», болг. [ба́ба] «ковбаса з товстої свинячої кишки», схв. бȁба «паска»;

вважається похідним утворенням від слова ба́ба з переносним значенням «колода, чурбак» і т. д. (Sadn.– Aitz. VWb. I 61–64);

може бути виведене і від гіпотетичної основи bab- «надуватись, розбухати» (Rjėčnik І 129– 133);

р. бр. ба́бка «коваделко, підставка, ніжка», п. baba, babka «залізко, коваделко, на якому клепають косу», ч. слц. babka, схв. бȁбица, [бȁпка], бȁква, слн. bábka «тс.»;