АРНІКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з новолатинської мови (діалектні форми, очевидно, з румунської, пор. Кравчук ВЯ 1968/4, 120);

нлат. arnica етимологічно неясне;

непереконливим видається пов’язання з гр. πταρμική «рослина, що спонукає до чхання», похідним від πτἀρνυμαι «чхаю», πτάρω, *πταίρω «тс.» (SW І 59);

р. болг. а́рника, п. слц. arnika, ч. arnika, arnyka, слн. árnika;

фонетико-морфологічний варіант літературної назви рослини а́рніка «Arnica L.», вторинно зближений із я́рий «яскравий; яскраво-зелений» у зв’язку з яскраво-зеленим кольором листя арніки гірської і яскравим жовтогарячим кольором її квіток;

р. а́рника (горная) «арніка (гірська), Arnica (montana) L.», п. ч. слц. вл. arnika, слн. árnika, [aronk] «тс.»;