АКВАМАРИНОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
аквамари́н (мін.)
запозичення з німецької мови;
н. Aquamarín утворено на основі виразу лат. aqua marīna «морська вода»;
лат. aqua «вода» споріднене з гот. aƕa «річка», двн. aha, нвн. Ache «тс.», р. Ока́, лат. marīnus «морський» пов’язане з mare «мо́ре», спорідненим з псл. more, укр. море;
р. болг. аквамари́н, бр. аквамары́н, п. akwamaryn(a), ч. слц. слн. akvamarín, вл. akwamarin, схв. аквамàрūн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аквамари́нный
аквамари́новий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аквамары́н | білоруська |
| аквамари́н | болгарська |
| akwamarin | верхньолужицька |
| aƕa «річка» | готська |
| aha | давньоверхньонімецька |
| aqua marīna «морська вода» | латинська |
| aqua «вода» | латинська |
| marīnus «морський» | латинська |
| Aquamarín | німецька |
| Ache «тс.» | нововерхньонімецька |
| akwamaryn(a) | польська |
| more | праслов’янська |
| Ока́ | російська |
| аквамари́н | російська |
| аквамàрūн | сербохорватська |
| akvamarín | словацька |
| akvamarín | словенська |
| море | українська |
| akvamarín | чеська |
| mare «мо́ре» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України