ФОМА — ЕТИМОЛОГІЯ
Хома́ (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Θωμα̃ς «Фома» походить від гебр. tĕ’ōm «близнюк», спорідненого з арам. teōmā, ак. tu’amu, ta’umu, ар. tau’am «близнюк», які пов’язуються із семітською основою w-a-m «рахувати»;
р. Фома́, бр. Хама́, др. Фома, ч. Tomáš, слц. Tomaš, схв. Хома, слн. Tomaž, стсл. Фома;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́
Тома́
Тома́ш
Фома́
Фтома́
Хо́мка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tu'amu | аккадська |
| tau'am «близнюк» | арабська |
| t | арамейська |
| Хама́ | білоруська |
| tĕ'ōm «близнюк» | гебрайська |
| Θωμα̃ς «Фома» | грецька |
| Фома | давньоруська |
| Фома́ | російська |
| Хома | сербохорватська |
| Tomaš | словацька |
| Tomaž | словенська |
| Фома | старослов’янська |
| Tomáš | чеська |
| ta'umu | ? |
| w-a-m «рахувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України