РИГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́га́ти «блювати СУМ, Нед; [бухикати, кашляти Ме, Па]»

псл. rygati;
споріднене з лит. rū́gti «киснути; бродити, шумувати», riáugėti «бродити, шумувати», лтс. rûgt «бродити (про тісто)», raûgtiHs «ригати», двн. ita-ruchjan «пережовувати жуйку, ремиґати», дангл. rocettan «ригати», лат. ērūgō «викидаю, виливаю», ructo «ригаю, вивергаю», гр. ἐρεύγομαι, ἐρυγγάνω «тс.», ἐρυγμός «відрижка», вірм. orcam «ригаю», перс. ārōγ «відрижка»;
іє. *reug- «ригати»;
пов’язується (Аникин Этимология 1982, 71, 75) з іє. *reu-g- «тягнути, рвати», *reu- «рвати»;
р. рыга́ть, бр. рыга́ць «відригати, сильно ікати», [рыгаля] «плаксій», [зары́гаць] «плакати, ридати», п. rzygać «відригати», ч. říhati «ригати», слц. rіhat’, grgat’, вл. rihać, нл. rygaś, болг. [ри́гам], ори́гвам се, м. рига, схв. рѝгати, слн. rígati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відри́жка
одри́жка «відрижка»
ри́ганці «блювоти, відрижка»
ри́ги «тс.; ридання»
риго́вина «блювотина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рыга́ць «відригати, сильно ікати» білоруська
рыгаля «плаксій» білоруська
зары́гаць «плакати, ридати» білоруська
ри́гам болгарська
ори́гвам се болгарська
rihać верхньолужицька
orcam «ригаю» вірменська
ἐρεύγομαι грецька
ἐρυγγάνω «тс.» грецька
ἐρυγμός «відрижка» грецька
rocettan «ригати» давньоанглійська
ita-ruchjan «пережовувати жуйку, ремиґати» давньоверхньонімецька
*reug- «ригати» індоєвропейська
*reug- «тягнути, рвати» індоєвропейська
*reu- «рвати» індоєвропейська
ērūgō «викидаю, виливаю» латинська
ructo «ригаю, вивергаю» латинська
rûgt «бродити (про тісто)» латиська
raûgtiHs «ригати» латиська
rū́gti «киснути; бродити, шумувати» литовська
riáugėti «бродити, шумувати» литовська
рига македонська
rygaś нижньолужицька
ārōγ «відрижка» перська
rzygać «відригати» польська
rygati праслов’янська
рыга́ть російська
рѝгати сербохорватська
rіhat' словацька
grgat' словацька
rígati «тс.» словенська
říhati «ригати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України