ПУЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
пола́ «край половини одягу; повішене полотнище»
пізнє псл. роla «половина; пола», утворене від роlъ «половина, бік»;
р. пола́ «пола», бр. по́лка «пілка (шматок тканини); [пелюшка]», др. пола «шматок тканини, завіса», п. роłа «пола (одягу)», ч. слц. [роla] «тс.», болг. пола́ «спідниця, пола», поли́ (мн.) «поділ», м. пола «поділ, пола (одягу); спідниця», поли (мн.) «поли одягу; стулки дверей», схв. пȍла «половина; пола; пілка (шматок тканини)», слн. рôla «пілка; поділ», стсл. пола «край одягу, одяг; половина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запі́л
«пола одежі, загорнута так, що в неї можна щось набрати; [рибальська сітка Ж]»
запі́лє
«бокове приміщення у коморі, клуні для зберігання зерна; засіка (у клуні) для снопів»
за́пі́лка
«фартух»
запі́лля
«підпілля»
запі́лля
«поли»
запі́лок
«відгороджене місце в сараї або в хаті, де стоїть засік»
(1927)
за́пільчи́на
«тс.»
запо́ла
«поділ жіночої сорочки, пола»
запо́ле
за́полє
«тс.»
заполи́ти
«загорнути, закутати»
за́полок
«шкіра живота»
заполя́ти
«тс.»
пи́лка
«пелюшка»
пі́вка
«запаска; ширина полотна; кусок полотна»
пі́лка
«шматок тканини; підстилка; [ряднина, доріжка Ме; вид полотняної шалі; вид бредня]»
припі́л
«[тс. Нед]; пола; край неба, лісу, поля»
при́пола
«пола»
припо́лє
«пола жіночого одягу, поділ»
при́поли
«краї піл одягу»
пу́лка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
по́лка «пілка (шматок тканини); [пелюшка]» | білоруська |
пола́ «спідниця, пола» | болгарська |
пола «шматок тканини, завіса» | давньоруська |
пола «поділ, пола (одягу); спідниця» | македонська |
роłа «пола (одягу)» | польська |
роla «половина; пола» | праслов’янська |
роlъ «половина, бік» | праслов’янська |
пола́ «пола» | російська |
пȍла «половина; пола; пілка (шматок тканини)» | сербохорватська |
роla «тс.» | словацька |
рôla «пілка; поділ» | словенська |
пола «край одягу, одяг; половина» | старослов’янська |
роla «тс.» | чеська |
пу́лька (картярська гра)
запозичення з французької мови;
фр. poule «пулька, ставка; курка» (розвиток значення французького слова пов’язаний з тим, що ставка при грі в карти порівнюється з яйцями, які дістаються з-під курки) походить від лат. pullus «молода тварина; курча», спорідненого з гр. πω̃λος «молода тварина; лоша», дангл. fola «лоша», англ. foal «лоша, осля», дісл. foli «лоша», гот. fula, двн. folo, свн. vole, нвн. Fohlen «тс.», алб. pel’ε «кобила», вірм. ul (‹*polon) «козеня»;
р. бр. пу́лька, п. pula, pulka, м. пулка «молода курка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pel'ε «кобила» | албанська |
foal «лоша, осля» | англійська |
пу́лька | білоруська |
ul «козеня» (‹*polon) | вірменська |
fula | готська |
πω̃λος «молода тварина; лоша» | грецька |
fola «лоша» | давньоанглійська |
folo | давньоверхньонімецька |
foli «лоша» | давньоісландська |
pullus «молода тварина; курча» | латинська |
пулка «молода курка» | македонська |
Fohlen «тс.» | нововерхньонімецька |
pula | польська |
pulka | польська |
пу́лька | російська |
vole | середньоверхньнімецька |
poule «пулька, ставка; курка» (розвиток значення французького слова пов’язаний з тим, що ставка при грі в карти порівнюється з яйцями, які дістаються з-під курки) | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України