НАДЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
на́дити «гартувати (залізо); покривати сталлю (сокиру)»
псл. naditi, nada;
вважається результатом злиття префікса na- з основою diti «класти», похідною від кореня *dhē-/dh- на ступені редукції;
р. [на́дить] «наварювати залізом (стертий сошник); точити (леміш, сошник)», болг. на́дя «доточую, подовжую», [нада] «стальне лезо інструмента», схв. нȁдити «гартувати; наварювати сталлю», нȁда «сталь», слн. náditi «гартувати; наварювати сталлю», náda «надставка, сталева надковка», [nádo] «тс.; сталь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
над
«леміш»
(нат)] О, ДзАтл ІІ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́дя «доточую, подовжую» | болгарська |
| нада «стальне лезо інструмента» | болгарська |
| naditi | праслов’янська |
| nada | праслов’янська |
| diti «класти» | праслов’янська |
| *dhē-/dh- | праслов’янська |
| na- | праслов’янська |
| на́дить «наварювати залізом (стертий сошник); точити (леміш, сошник)» | російська |
| нȁдити «гартувати; наварювати сталлю» | сербохорватська |
| нȁда «сталь» | сербохорватська |
| náditi «гартувати; наварювати сталлю»«надставка, сталева надковка» | словенська |
| náda «гартувати; наварювати сталлю»«надставка, сталева надковка» | словенська |
| nádo «тс.; сталь» | словенська |
Наді́я (жіноче ім’я)
калька р. Наде́жда, запозиченого, як і болг. Наде́жда, з церковнослов’янської мови;
цсл. Надєжда є калькою гр. Ἐλπίς, -ίδος, власного жіночого імені, утвореного на основі іменникаἐλπίς «надія»;
бр. Надзе́я;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Наде́жда
На́дя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Надзе́я | білоруська |
| Наде́жда | болгарська |
| Ἐλπίς | грецька |
| Έϑιίδος | грецька |
| Наде́жда | російська |
| Надєжда | церковнослов’янська |
| ἐλπίς «надія» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України