ГІЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
гедзь «овід, Oestrus bovis» (ент.)
псл. (пн.) [*gbzъ (*gyz-)I;
в українську мову запозичене з польської, на що вказує наявність звука ґ відповідно до псл. g;
безсумнівними відповідниками до псл. [*gъzъ (*gyz-)] є тільки лит. gūžeti «поспішати, бігти юрбою», (пор. п. [gzi] «швидко летить»), [guža] «купа комах», [gužuls] «рій мурашок, комах»;
пов’язувалось також (Machek ESJ Č 302; Recherches 16–17) з лит. kùšti «рушити», ч. ksenec «молоді плазуни; мальки»;
деякі дослідники вважають псл. *gъzъ звуконаслідувальним (Boranić Рад Југосл. акад. 178, 27; Kořínek LF 58, 150);
непереконливе зіставлення (Ильинский ИОРЯС 9/2, 279–282) з псл. *gydь, *gyzdь, *gyža, *guzь, укр, гид, гижки, гузка, а також пов’язання (Потебня РФВЗ, 103) з псл. *gvozdь, укр. гвіздо́к;
п. giez, бр. гіз, нл. gizkaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гедз
ґедз
ґе́дзатися
«бігати від ґедзів»
ґе́дзел
ґе́дзель
«тс.»
ґе́дзень
«[тс. Mel; літній час, коли багато ґедзів»
ґе́дзкатися
ґедзь
ґез
ґе́цатися
«тс.»
ґзи
«пустощі, залицяння»
ґзи́
«тс.; жирувати; залицятися»
ґзик
«овід»
ґзівка
«Hippobosca equina»
(ент.)
ке́дзень
«червень»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гіз | білоруська |
gūžeti «поспішати, бігти юрбою» | литовська |
kùšti «рушити» | литовська |
gizkaś | нижньолужицька |
gzi «швидко летить» | польська |
giez | польська |
*gъzъ (*gyz-)] є тільки | праслов’янська |
*gъzъ звуконаслідувальним | праслов’янська |
*gydь | праслов’янська |
*gvozdь | праслов’янська |
гвіздо́к | українська |
ksenec «молоді плазуни; мальки» | чеська |
gzi «швидко летить» | ? |
guža «купа комах» | ? |
gužuls «рій мурашок, комах» | ? |
*gyzdь | ? |
*gyža | ? |
*guzь | ? |
гид | ? |
гижки | ? |
гузка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України