TUNICA — ЕТИМОЛОГІЯ

через польську мову запозичено з німецької;

нвн. Tünche «штукатурка» походить від лат. tunica «туніка; оболонка, шкірка», що виникло з *ctunica, запозиченого з арамейської мови, очевидно, через посередництво фінікійців;

арам. kittūnā́ зводиться до гебр. kuttṓneth «тс.», звідки походить також гр. χιτών «хітон; шкіра, оболонка»;

бр. тынк «штукатурка», п. tynk «тс.»;

лат. tunica (‹*ctunica) «вид одягу» було запозичене, можливо, через посередництво фінікійців, з арамейської мови;

арам. kittūnā́ походить від гебр. kuttṓneth, до якого зводиться також гр. χιτών;

запозичення з латинської мови;

р. туни́ка, бр. туні́ка, п. ч. слц. tunika, болг. ту́ника, схв. туника, слн. túnika;

запозичення з французької мови;

фр. tourniquet «турнікет; вертлюг; стойка, що обертається; підпірка» є результатом контамінації основи tourner «вертіти, обертати» і ст. turniquet «вид верхнього одягу», похідного від turnicle «тс.», що виникло з tunicle, яке зводиться до tunicula «маленька туніка», зменш. від tunica «вид одягу, туніка»;

р. болг. турнике́т, бр. турніке́т, п. turnikiet, ч. слц. turniket, схв. турнике;

запозичення з французької мови;

фр. tunique походить від лат. tunica «туніка»;

р. тюни́ка «тс.», п. tunika «вид короткої спіднички, яку носять зверху на вузькій спідниці; сукня з такою спідницею», tiunika «тс.»;