TRIO — ЕТИМОЛОГІЯ
трі́о (муз.)
запозичення з італійської мови;
іт. trio тлумачиться як результат контамінації форм tre «три» і duo «дует» (Фасмер IV 103; Gamillscheg 870) або як утворене від лат. trēs (с. р. tria) «три», за аналогією до іт. duo, архаїчної форми від due «два» (Dauzat 727; Klein 1652);
р. болг. м. три́о, бр. тры́о, п. ч. слц. вл. trio, схв. три̏о, слн. trío;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тры́о | білоруська |
| три́о | болгарська |
| trio | верхньолужицька |
| trio «три»«дует» | італійська |
| duo | італійська |
| due «два» | італійська |
| tre | італійська |
| duo | італійська |
| trēs «три» (с. р. tria) | латинська |
| три́о | македонська |
| trio | польська |
| три́о | російська |
| три̏о | сербохорватська |
| trio | словацька |
| trío | словенська |
| trio | чеська |
тріо́ль «тридольна ритмічна фігура» (муз.)
очевидно, запозичення з німецької мови;
нім. Trióle «тс.» походить від іт. trio «тріо» або від нлат. triola «ритмічна музична фігура»;
р. трио́ль, бр. трыёль, п. ч. слц. triola, болг. м. трио́ла, схв. триоле;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трыёль | білоруська |
| трио́ла | болгарська |
| trio «тріо» | італійська |
| трио́ла | македонська |
| Trióle «тс.» | німецька |
| triola «ритмічна музична фігура» | новолатинська |
| triola | польська |
| трио́ль | російська |
| триоле | сербохорватська |
| triola | словацька |
| triola | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України