TALE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. le, lě «тільки» (і підсилювальна частка);

споріднене з лит. -le, -le, -lai «тс.» в nule «тільки, тепер, тільки що, щойно», tale «тс.»;

далі пов’язується з лит. laĩ «хай, нехай», лтс. laî «тс.»;

сумнівне зіставлення (Machek ESJČ 323) з хет. lē, що функціонує як заперечна частка при імперативі;

можливий зв’язок з іє. *leik^u- «залишати, залишок»;

др. ле «ледве», лѣ «тс.», п. lecz «але, та», ст. le «але, та, а, проте, однак; тільки, лише», leć «але, та, а, проте, однак», ч. leč «але, проте, однак», ст. le «і, та; а, але, проте», слц. [le] «тільки», полаб. Іаа «тс.», болг. м. ле (підсилювальна частка), схв. ле (підсилювальна частка в заперечній конструкції), љȅ «тс.», слн. lè «тільки, лише», стсл. лѣ «ледве»;

псл. tьlo «дно, основа, ґрунт», пов’язане зі stьlati «розстилати»;

споріднене з лит. tìlės «дощаний настил на дні човна», tìltas «міст», pα̃talas «постіль», лтс. tals, tale «білильня (льону)», til˜ts «міст», прус. talus «підлога», двн. dilla, dili «мостина», дісл. þel «ґрунт, основа», дірл. talam «земля», лат. tellūs «тс.», гр. τηλίᾱ «гральна дошка», дінд. talam «площина, рівнина»;

іє. *tel- «плоский; розстилати»;

р. [тло] «дно, спід, основа», др. тьло «земля, ґрунт, підлога», п. tło «фон; ґрунт», ч. [tlo, tla] «дощана стеля», слц. tlo «стеля», do tla «дотла», вл. tło «підлога», нл. tło «підлога, смуга землі, країна», м. тло «ґрунт», схв. тло̏, тле̏ «ґрунт, земля; підлога», слн. tlò, tlà «тс.»;