SEX — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зиз «косоокість»
запозичення з польської мови;
п. zyz, zez «косоокість» від давнішого zez «шістка в кістковій грі» походить від нім. Sechs (двн. sëhs) «шість», спорідненого з гот. saíhs, лат. sex, псл. šestь, укр. шість;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзи́зом дивитися
«вовком дивитися»
зиза́тий
зи́зий
зи́зом
зизува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| saíhs | готська |
| sëhs | давньоверхньонімецька |
| sex | латинська |
| Sechs «шість» (двн. sëhs) | німецька |
| zyz | польська |
| zez «косоокість» | польська |
| šestь | праслов’янська |
| шість | українська |
секс «статевий потяг, статевість»
запозичення з англійської і французької мов;
англ. sex «стать», фр. sexe «тс.», sexualisme, sexuel «сексуальний» походять від лат. sexus «стать» (пізньолат. sexuālis «статевий»), пов’язаного з secāre «різати, відрізати» з первісним значенням «відділення, поділ»;
р. бр. м. секс, п. вл. seks «стать; статева привабливість», ч. sexus «статевий потяг», слц. sex, болг. сексуали́зъм, схв. се̏кс, слн. séks(us);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сексуалі́зм
сексуа́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sex «стать» | англійська |
| секс | білоруська |
| сексуали́зъм | болгарська |
| seks «стать; статева привабливість» | верхньолужицька |
| sexus «стать» (пізньолат. sexuālis «статевий») | латинська |
| secāre «різати, відрізати» | латинська |
| секс | македонська |
| sexuālis | пізньолатинська |
| seks «стать; статева привабливість» | польська |
| секс | російська |
| се̏кс | сербохорватська |
| sex | словацька |
| séks(us) | словенська |
| sexe «тс.» | французька |
| sexualisme | французька |
| sexuel «сексуальний» | французька |
| sexus «статевий потяг» | чеська |
се́кста «шостий ступінь діатонічної гами; інтервал від будь-якої даної ноти до шостої цієї гами» (муз.)
лат. sexta «шоста», форма жін. р. від sextus «шостий», є похідним від sex «шість», спорідненого з гр. ἕξ, псл. šestь, укр. шість;
запозичення з латинської мови;
р. бр. болг. м. се́кста, п. вл. seksta, ч. слц. sexta, схв. се̏кста, слн. séksta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́кста | білоруська |
| се́кста | болгарська |
| seksta | верхньолужицька |
| ἕξ | грецька |
| sexta «шоста» | латинська |
| від sextus «шостий» | латинська |
| sex «шість» | латинська |
| се́кста | македонська |
| seksta | польська |
| šestь | праслов’янська |
| се́кста | російська |
| се̏кста | сербохорватська |
| sexta | словацька |
| séksta | словенська |
| шість | українська |
| sexta | чеська |
секста́нт «кутомірний інструмент»
запозичення з латинської мови;
лат. sextāns (род. в. sextāntis) пов’язане із sex «шість» (секстант являє собою 1/6 кола, поділену на градуси);
р. бр. болг. м. секста́нт, п. sekstans, sekstant, ч. слц. sextant, вл. sekstant, схв. сèкстант, слн. sekstánt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
секста́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| секста́нт | білоруська |
| секста́нт | болгарська |
| sekstant | верхньолужицька |
| sextāns «шість» (род. в. sextāntis)(секстант являє собою 1/6 кола, поділену на градуси) | латинська |
| sex | латинська |
| секста́нт | македонська |
| sekstans | польська |
| sekstant | польська |
| секста́нт | російська |
| сèкстант | сербохорватська |
| sextant | словацька |
| sekstánt | словенська |
| sextant | чеська |
сексте́рень «зошит» (заст.)
п. sekstern «складений ушестеро аркуш паперу» походить від пізньолат. sexternus «зошит із 6 аркушів», пов’язаного з лат. sex «шість»;
запозичення з польської мови;
бр. ст. секстернъ «зошит» (XVII ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сек-сте́рн
«тс.»
сексте́рня
«зошит із 6 аркушів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| секстернъ «зошит» (XVII ст.) | білоруська |
| sex «шість» | латинська |
| sexternus «зошит із 6 аркушів» | пізньолатинська |
| sekstern «складений ушестеро аркуш паперу» | польська |
сексте́т «твір для 6 голосів чи інструментів; ансамбль із 6 виконавців» (муз.)
запозичення з німецької мови;
н. Sextétt походить від іт. sestetto і нлат. sextetum, пов’язаного з лат. sex «шість»;
р. болг. м. сексте́т, бр. секстэ́т, п. вл. sekstet, ч. sextet, слц. sexteto, схв. сèкстēт;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| секстэ́т | білоруська |
| сексте́т | болгарська |
| sekstet | верхньолужицька |
| sestetto | італійська |
| sex «шість» | латинська |
| сексте́т | македонська |
| Sextétt | німецька |
| sextetum | новолатинська |
| sekstet | польська |
| сексте́т | російська |
| сèкстēт | сербохорватська |
| sexteto | словацька |
| sextet | чеська |
семе́стр
фр. semestrе «півріччя; шестимісячний» походить від лат. sēmēstrіs (*secsmenstris) «шестимісячний», утвореного з основ числівника sex «шість», спорідненого з псл. šestь, укр. шість, та іменника mēnsis «місяць», спорідненого з псл. *měsęcь, укр. мі́сяць;
запозичення з французької мови;
р. бр. семе́стр, п. ч. semestr, слц. вл. semestеr, болг. семе́стър, м. семестар, схв. сèместар, слн. seméstеr;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| семе́стр | білоруська |
| семе́стър | болгарська |
| semestеr | верхньолужицька |
| sēmēstrіs «шестимісячний» (*secsmenstris) | латинська |
| sex «шість» | латинська |
| mēnsis «місяць» | латинська |
| *secsmenstris | латинська |
| семестар | македонська |
| semestr | польська |
| šestь | праслов’янська |
| *měsęcь | праслов’янська |
| семе́стр | російська |
| сèместар | сербохорватська |
| semestеr | словацька |
| seméstеr | словенська |
| шість | українська |
| мі́сяць | українська |
| semestrе «півріччя; шестимісячний» | французька |
| semestr | чеська |
шість «назва числа 6 та його числового позначення; кількість із шести одиниць»
псл. šestь;
споріднене з лит. šešì «шість», лтс. seši, ав. xšvaš «тс.», дінд. ṣaṭ, ṣaṣtís «шістка», гр. ἕξ, [ε], лат. sex, алб. gjaštë (‹ *sek῀stis), гот. saíhs «шість», дісл. sett (жін. р.) «шістка», дірл. sé «шість», кімр. chwech, тох. A ṣäk, тох. В ṣkas «тс.»;
іє. *s(u̯)ek’s-/u̯ek’s-;
за іншою етимологією, яка потребує додаткових даних (Мельничук Этимология 1966, 205–207), продовжує іє. *ksu̯eks-, що, можливо, пов’язане з коренем *kes-/ kos-/ks- «довбати, вирізати», познача-ючи первісно якусь дерев’яну посудину, міру місткості;
гіпотетичним лишається також зведення до іє. *s-HVeks (букв.) «дві трійки» (Erhart Sborník FFBrU 14, 26);
р. шесть, бр. шэсць, др. шесть, п. sześć, ч. šest, слц. šest’, вл. šěsć, šesćo, нл. šesć, полаб. sestě (‹ šestъjь), болг. м. шест, схв. ше̑ст, слн. šést, стсл. шесть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уше́стеро
(присл.)
шеста́к
«назва монети (10 крейцарів австрійської валюти в Австро-Угорщині; 50 копійок; шоста частина чогось)»
шестачи́ско
(збільшувальне від шеста́к)
шестере́ць
«гексаедр»
шестери́к
«міра; запряжка; [шлея із шістьома смугами -- поздовжніми й поперечними]»
шестерня́
«запряжка СУМ; шестірня у млині; [вид циркуля в теслярів, бондарів тощо]»
ше́стеро
ше́стий
«шостий»
шести́на
«шоста частина»
шестири́к
«мотузок із шістьох пасок Нед; шестиріжкові дерев’яні вила Мо»
шесті́рко
шестірня́
«зубчасте колесо»
(тех.)
шістерня́
«колесо у млині Нед; басейн для води біля хати Дз»
шісті́рка
«шістка (в картах)»
ші́стка
«тс.; [колись шість, пізніше десять крейцарів австрійської валюти в Австро-Угорщині]»
шоста́к
«монета в три копійки; [той, хто має шість пальців на руках або ногах] Г, Бі»
(заст.)
шоста́ка
«шістка (в картах)»
(заст.)
шостий
шости́на
«шоста частина»
шо́стка
«тс.»
шосто́к
«шість штук, шість разів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| xšvaš «тс.» | авестійська |
| gjaštë (‹ *sek῀stis) | албанська |
| *sek῀stis | албанська |
| шэсць | білоруська |
| шест | болгарська |
| šěsć | верхньолужицька |
| šesćo | верхньолужицька |
| saíhs «шість» | готська |
| ἕξ | грецька |
| ε | грецька |
| ṣaṭ | давньоіндійська |
| ṣaṣtís «шістка» | давньоіндійська |
| sé «шість» | давньоірландська |
| sett «шістка» (жін. р.) | давньоісландська |
| шесть | давньоруська |
| *s(u̯)ek's- | індоєвропейська |
| u̯ek's- | індоєвропейська |
| *ksu̯eks- | індоєвропейська |
| kos- «довбати, вирізати» | індоєвропейська |
| ks- | індоєвропейська |
| *s-H<SUP>V</SUP>eks «дві трійки» (букв.)(Erhart Sborník FFBrU 14, 26) | індоєвропейська |
| chwech | кімрська |
| sex | латинська |
| seši | латиська |
| šešì «шість» | литовська |
| шест | македонська |
| šesć | нижньолужицька |
| sestě (‹ šestъ-jь) | полабська |
| šestъjь | полабська |
| sześć | польська |
| šestь | праслов’янська |
| шесть | російська |
| ше̑ст | сербохорватська |
| šest' | словацька |
| šést | словенська |
| шесть | старослов’янська |
| ṣäk | тохарська А |
| ṣkas «тс.» | тохарська В |
| šest | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України