RING — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́новка «сковорода»

неприйнятне зближення з п. krynica, укр. крини́ця (Sławski III 199–201);
псл. krina;
найвірогідніше, споріднене з гр. κέραμος «гончарна глина; цегла; горщик», псл. *čerpъ, укр. черепо́к, а також з нім. Ring «перстень», стсл. крѫгъ «круг», дісл. hringja «мала кругла посудина», що зводяться разом до іє. *kr- (*ker-) «обкручене, обліплене» (› «посудина з глини»);
менш обґрунтовані пов’язання з лат. scrīnium «круглий ящик, скринька» (Фасмер II 378), гр. κρήνη «джерело» (Фасмер ГСЭ 3, 100–101), з псл. *ker«різати» (Machek ESJČ 413);
р. кри́нка «глечик для молока», др. крина «міра (хлібна)», п. [krzynów, skrzynów] «вид ночов, великої миски», ч. заст. okřín «миска, посудина», слц. okrín «дерев’яна чаша, миска», вл. křina «дерев’яне корито, цебрик», нл. kśina «миска», болг. кри́на «дерев’яна міра зерна (близько 15 кг)», схв. ст. krȋnca «миска», слн. [krínja] «дійниця», стсл. криница «посудина; глечик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ри́нка «висока глиняна миска для випікання бабок і под.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кри́на «дерев’яна міра зерна (близько 15 кг)» болгарська
křina «дерев’яне корито, цебрик» верхньолужицька
κέραμος «гончарна глина; цегла; горщик» грецька
κρήνη «джерело» грецька
hringja «мала кругла посудина» давньоісландська
крина «міра (хлібна)» давньоруська
*kr- «обкручене, обліплене» (*ker-)(› «посудина з глини») індоєвропейська
*ker- індоєвропейська
scrīnium «круглий ящик, скринька» латинська
kśina «миска» нижньолужицька
Ring «перстень» німецька
krynica польська
krzynów «вид ночов, великої миски» польська
skrzynów «вид ночов, великої миски» польська
krina праслов’янська
*čerpъ праслов’янська
*ker «різати» праслов’янська
кри́нка «глечик для молока» російська
krȋnca «миска» сербохорватська
okrín «дерев’яна чаша, миска» словацька
krínja «дійниця» словенська
крѫгъ «круг» старослов’янська
криница «посудина; глечик» старослов’янська
крини́ця українська
черепо́к українська
okřín «миска, посудина» чеська
okřín «миска, посудина» ?
krȋnca «миска» ?

кряж «кругляк, колода дерева»

псл. *kręžь < *krengj(*krьngj-) «щось кругле», пов’язане чергуванням голосних з *krǫgъ < *krong«круг»;
споріднене з дісл. hringr «перстень, обручка», нвн. Ring «кільце»;
пов’язання з р. ко́рень «корінь», [корь] «тс.», черешо́к (Горяев 172) позбавлене підстав;
р. кряж «колода», [креж] «близька до кореня потовщена частина стовбура», бр. краж «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

креж «кругла балка, з якої роблять шпали»
кряжи́стий «кремезний»
кряжни́к «колода»
кряжува́ти «обтісувати дерево циліндрами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краж «тс.» білоруська
hringr «перстень, обручка» давньоісландська
Ring «кільце» нововерхньонімецька
*kręžь «щось кругле» праслов’янська
ко́рень «корінь» російська
кряж «колода» російська
креж «близька до кореня потовщена частина стовбура» українська
*krong «круг» ?
корь «тс.» ?
черешо́к ?

ранг «ступінь, чин, категорія, спеціальне звання»

запозичення з німецької мови;
н. Rang «ранг, чин; ярус у театрі» походить від фр. rang «ряд, низка, шеренга; місце; ярус у театрі», яке зводиться до франк. *hring «круг, кільце», пов’язаного з нвн. Ring «кільце, ринг»;
р. бр. м. ранг, п. ranga, ч. заст. rank, rang, слц. rang «тс.», болг. ранг «ранг; поверх; внутрішній балкон (у салоні, театрі)», схв. ра̏нг, слн. ráng;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ранг білоруська
ранг «ранг; поверх; внутрішній балкон (у салоні, театрі)» болгарська
ранг македонська
Rang «ранг, чин; ярус у театрі» німецька
Ring «кільце, ринг» нововерхньонімецька
ranga польська
ранг російська
ра̏нг сербохорватська
rang «тс.» словацька
ráng словенська
*hring «круг, кільце» франкська
rang «ряд, низка, шеренга; місце; ярус у театрі» французька
rank чеська
rang чеська

ре́ньгорт «попруга»

п. [ryngort, rynkort] «тс.» походить від нім. Rínggurt «тс.», утвореного з іменників Ring «круг, коло» і Gurt «попруга; пояс», спорідненого з двн. gurtan, gurten, гот. bigaírdan «оточувати», ufgaírdan «тс.», дангл. gyrdan (англ. gird) «оточувати, облягати», дісл. gjǫrð, garðr «замикання, огорожа», лит. gar̃das «загородка, стійло», псл. *gordъ, укр. го́род;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ранкгорта (1679)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gird англійська
bigaírdan «оточувати» готська
ufgaírdan «тс.» готська
gyrdan «оточувати, облягати» (англ. gird) давньоанглійська
gurtan давньоверхньонімецька
gurten давньоверхньонімецька
gjǫrð давньоісландська
garðr «замикання, огорожа» давньоісландська
gar̃das «загородка, стійло» литовська
Rínggurt «тс.» німецька
Ring «круг, коло» німецька
Gurt «попруга; пояс» німецька
ryngort «тс.» польська
rynkort польська
*gordъ праслов’янська
го́род українська

ринг

запозичення з англійської мови;
англ. ring «майданчик (для боротьби, боксу); кільце; коло» (сангл. ring, дангл. hring) споріднене з дат. шв. гол. ring «коло», шв. hring, свн. rinc, нвн. Ring «тс.», псл. krǫgъ, укр. круг;
р. болг. ринг, бр. рынг, п. ч. слц. ring, схв. ри̏нг «кільце; ринг», слн. ríng;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ring «майданчик (для боротьби, боксу); кільце; коло» (сангл. ring, дангл. hring) англійська
рынг білоруська
ринг болгарська
ring «коло» голландська
hring давньоанглійська
ring «коло» датська
Ring «тс.» нововерхньонімецька
ring польська
krǫgъ праслов’янська
ринг російська
ри̏нг «кільце; ринг» сербохорватська
ring середньоанглійська
rinc середньоверхньнімецька
ring словацька
ríng словенська
круг українська
ring чеська
ring «коло» шведська
hring шведська

ри́нда «судновий дзвін»

безпосереднє виведення від шв. ringa «дзвонити» (Matzenauer LF 18, 245) недостатньо обґрунтоване;
англ. ring «дзвонити» пов’язане з сангл. ringen, дангл. hringan і споріднене з шв. ringa, гол. ringen «тс.» звуконаслідувального походження;
очевидно, через російське посередництво запозичено з англійської мови (з виразу to ring the bell «дзвонити»);
р. бр. ры́нда;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ring «дзвонити» англійська
ры́нда білоруська
ringen «тс.» голландська
hringan давньоанглійська
ры́нда російська
ringen середньоанглійська
ringa «дзвонити» шведська
ringa шведська

ри́нок «базар; [майданчик біля хати ВеЛ]»

запозичення з польської мови;
п. ryn(e)k «площа, базар», як і ч. ryn(e)k «площа (в місті)», слц. rínok «площа, ринок», вл. rynka «ганебний стовп», нл. rynk «ринок», походить від свн. rinс «круг; кільце; міська площа» (пор. нвн. Ring «круг; кільце»), спорідненого з гол. англ. дат. шв. ring «кільце», двн. ring, hring, дісл. hringr «тс.»;
р. ры́нок, бр. ры́нак;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ring «кільце» англійська
ры́нак білоруська
rynka «ганебний стовп» верхньолужицька
ring «кільце» голландська
ring давньоверхньонімецька
hring давньоверхньонімецька
hringr «тс.» давньоісландська
ring «кільце» датська
rynk «ринок» нижньолужицька
Ring нововерхньонімецька
Ring нововерхньонімецька
ryn(e)k «площа, базар» польська
ры́нок російська
rinс «круг; кільце; міська площа» (пор. нвн. Ring «круг; кільце») середньоверхньнімецька
rínok «площа, ринок» словацька
ryn(e)k «площа (в місті)» чеська
ring «кільце» шведська

тараре́нька «залізний хомутик, яким скріплюється вісь, подушка і підосники у возі; хомутик на возовій осі, який запобігає витоку мазі і запиленню її»

запозичення з німецької мови;
нвн. Teerring (с.-г.) «дігтярне кільце», заст. «дігтярне кільце на осі воза» складається зі слів Teer «дьоготь, смола», спорідненого з дісл. tjara, дангл. teoru «тс.», trēо «дерево», гот. triu, псл. *dervo «тс.», і Ring «круг; кільце»;
бр. [тарды́нка] «обручик, який набивається на колодку колеса», п. [trarynki] «кільця, якими насад у возі прикріплюється до осі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тара́нка
тарари́нка
тарари́нька
та́ринок
тару́нкі «тс.»
терере́нька
терери́нька
тради́нка
трайри́нок «стрем’янка, що з’єднує вісь з насадом»
трара́нок
трари́нок
тре́ринок
три́нка
трири́нки «тс.»
трори́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тарды́нка «обручик, який набивається на колодку колеса» білоруська
triu готська
teoru «тс.» давньоанглійська
trēо «дерево» давньоанглійська
tjara давньоісландська
Teerring «дігтярне кільце» (с.-г.) нововерхньонімецька
Teer «дьоготь, смола» нововерхньонімецька
Ring «круг; кільце» нововерхньонімецька
trarynki «кільця, якими насад у возі прикріплюється до осі» польська
*dervo «тс.» праслов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України