POT — ЕТИМОЛОГІЯ
піт
псл. potъ «піт», очевидно, результат спрощення давнішого *pok-to-, пов’язаного із *pekti «пекти»;
з формального погляду співвідносне з кімр. poeth «жаркий, гарячий»;
із семантичного погляду можливе порівняння з схв. зно̑j «піт» – р. зной «спека», лит. prãkaitas «піт», kaitulỹs «тс.» поряд з kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати», kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти»;
пов’язання з гр. ποταμός «річка» (Wiedemann BB 27, 256), ποτόν «волога, вода», лат. pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить», дінд. pithaḥ «вода» (Горяев 277) сумнівне;
р. бр. болг. м. пот, др. потъ, п. ч. слц. pot, вл. слн. pót, схв. по̑т, стсл. потъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́піт
ви́поти
ви́потина
запоти́ти
«вкрити потом»
пітни́й
пітни́к
пітні́ти
пітня́вий
«пітний»
поти́вий
поти́тися
поті́ти
потови́й
пото́виця
«випотина»
пропітні́лий
пропоті́лий
спітні́лий
споті́лий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пот | білоруська |
| пот | болгарська |
| pót | верхньолужицька |
| ποταμός «річка» | грецька |
| ποτόν «волога, вода» | грецька |
| pithaḥ «вода» | давньоіндійська |
| потъ | давньоруська |
| poeth «жаркий, гарячий» | кімрська |
| pītuīta «слиз, мокрота, гнійна рідина; нежить» | латинська |
| prãkaitas «піт» | литовська |
| kaitulỹs «тс.» | литовська |
| kaĩtinti «нагрівати, розжарювати, розпікати» | литовська |
| kaĩsti «нагріватися, пітніти, червоніти, пріти» | литовська |
| пот | македонська |
| pot | польська |
| potъ «піт» | праслов’янська |
| *pekti «пекти» | праслов’янська |
| зной «спека» | російська |
| пот | російська |
| зно̑j «піт» | сербохорватська |
| по̑т | сербохорватська |
| pot | словацька |
| pót | словенська |
| потъ | старослов’янська |
| pot | чеська |
попурі́ «збірна музична п’єса»
фр. pot pourri «рагу з різних ґатунків м’яса; суміш, усяка всячина; (муз.) попурі», (букв.) «гнилий горщик», є калькою ісп. olla podrida «тс.», яке стосується страви з різних ґатунків м’яса, тушкованого з овочами;
pourri пов’язане з дієсловом pourrir «гноїти», що походить від нар.-лат. *putrīre, пов’язаного з лат. pūs (род. в. pūris) «гній», спорідненим з гр. πῡˊϑομαι «гнию», πυ̃ον, πύη «гній», дінд. pū́tiḥ «гнилий», гот. fūls, двн. fūl, нвн. faul «тс.»;
фр. pot «горщик» походить від нар.-лат. pottus (пізніше potus) «тс.», нез’ясованого походження;
значення музичного терміна слово набуло у французькій мові;
запозичення з французької мови;
р. попурри́, бр. папуры́, п. ч. слц. potpourri, вл. potpurij, болг. потпу́ри, м. потпу́ри, схв. потпу̀рӣ, слн. potpurí;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| папуры́ | білоруська |
| потпу́ри | болгарська |
| potpurij | верхньолужицька |
| fūls | готська |
| πῡˊϑομαι «гнию» | грецька |
| πυ̃ον | грецька |
| πύη «гній» | грецька |
| fūl | давньоверхньонімецька |
| pū́tiḥ «гнилий» | давньоіндійська |
| pūs «гній» (род. в. pūris) | латинська |
| потпу́ри | македонська |
| *putrīre | народнолатинська |
| pottus «тс.» (пізніше potus) | народнолатинська |
| faul «тс.» | нововерхньонімецька |
| potpourri | польська |
| попурри́ | російська |
| потпу̀рӣ | сербохорватська |
| potpourri | словацька |
| potpurí | словенська |
| pourri «гноїти» | французька |
| pourrir | французька |
| pot «горщик» | французька |
| potpourri | чеська |
по́та́ш «калієва сіль вугільної кислоти»
можливо, за посередництвом нвн. Pottasche «тс.» запозичене з голландської мови;
гол. potas «поташ» є складним словом, утвореним з pot «горщик, казанок, кухоль; банка», що походить від фр. pot «горщик» і, далі, нар.-лат. pōt(t)us «келих», етимологію якого не з’ясовано, та as «попіл», спорідненого з нвн. Asche, вірм. ačiun «тс.», дінд. ā́saḥ «тс., пил», лат. ārēre «горіти»;
отже, буквальне значення слова «горшковий попіл»;
виникнення його пояснюється тим, що первісно поташ видобувався виварюванням попелу в горщику;
р. болг. пота́ш, бр. пата́ш, п. potas, ч. слц. potaš, вл. potaša, м. поташа, схв. по̀таша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пота́шня
«поташний завод»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пата́ш | білоруська |
| пота́ш | болгарська |
| potaša | верхньолужицька |
| ačiun «тс.» | вірменська |
| potas «поташ» | голландська |
| pot «горщик, казанок, кухоль; банка» | голландська |
| ā́saḥ «тс., пил» | давньоіндійська |
| ārēre «горіти» | латинська |
| поташа | македонська |
| pōt(t)us «келих» | народнолатинська |
| as «попіл» | народнолатинська |
| Pottasche «тс.» | нововерхньонімецька |
| Asche | нововерхньонімецька |
| potas | польська |
| пота́ш | російська |
| по̀таша | сербохорватська |
| potaš | словацька |
| pot «горщик» | французька |
| potaš | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України