PAX — ЕТИМОЛОГІЯ

фу́га «шов між дошками, які щільно пригнані ребрами одна до одної» (спец.)

запозичення з німецької мови;
н. Fuge «паз, шов, жолоб» пов’язане з fügen (двн. fuogen) «зв’язувати, припасовувати, додавати», спорідненим з днн. fōgian, дфриз. fōgia, дангл. fœ̄gan, англ. fay, гр. πήγνῡμι «збивати, з’єднувати, скріплювати», лат. pax «мир, спокій», дінд. pāśáyati «зв’язаний»;
іє. *pāk῀-/pāg̑-«прикріплювати, зміцнювати, підсилювати»;
бр. фу́га, п. слц. fuga, болг. фу́га, схв. фуга;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фу́ґа
фугі́вка
фугува́льний
фуґува́льний
фугува́ти
фуґувати
фугува́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fay англійська
фу́га білоруська
фу́га болгарська
πήγνῡμι «збивати, з’єднувати, скріплювати» грецька
fœ̄gan давньоанглійська
pāśáyati «зв’язаний» давньоіндійська
fōgian давньонижньонімецька
fōgia давньофризька
*pāk῀-/pāg̑- «прикріплювати, зміцнювати, підсилювати» індоєвропейська
pax «мир, спокій» латинська
Fuge «паз, шов, жолоб» німецька
fuogen «зв’язувати, припасовувати, додавати» нововерхньонімецька
fuga польська
фуга сербохорватська
fuga словацька

пацифі́зм «політична течія, що засуджує будь-які війни»

запозичення із західноєвропейських мов, найімовірніше з французької;
фр. pacifisme, pacification походять від pacifier «умиротворяти, встановлювати мир; заспокоювати», що виникло з лат. pācifico «мирюся, укладаю мир; заспокоюю, пом’якшую», утвореного з основ іменника pax (род. в. pācis) «мир, спокій; мирний договір», пов’язаного з pactum «договір, угода», та дієслова facio «роблю, чиню, творю»;
р. пацифи́зм, бр. пацыфі́зм, п. pacyfizm, ч. pacifismus, слц. pacifizmus, вл. pacifist «пацифіст», болг. пацифи́зъм, м. пацифи́зам, схв. пацифѝзам, слн. pacifízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пацифіка́тор «учасник збройного придушення повстання»
пацифіка́ція «збройне придушення повстання»
пацифікува́ти «придушувати (повстання)»
пацифі́ст «прихильник пацифізму»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пацыфі́зм білоруська
пацифи́зъм болгарська
pacifist «пацифіст» верхньолужицька
pācifico «мирюся, укладаю мир; заспокоюю, пом’якшую» латинська
pax «мир, спокій; мирний договір» латинська
pactum «договір, угода» латинська
facio «роблю, чиню, творю» латинська
пацифи́зам македонська
pacyfizm польська
пацифи́зм російська
пацифѝзам сербохорватська
pacifizmus словацька
pacifízem словенська
pacifisme французька
pacifier «умиротворяти, встановлювати мир; заспокоювати» французька
pacification французька
pacification французька
pacification французька
pacification французька
pacification французька
pacifismus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України