PAUPER — ЕТИМОЛОГІЯ
па́упер «бідняк, позбавлений засобів до існування»
запозичення з англійської мови;
англ. pauper походить від лат. pauper (‹*pauc(o)-pars) «бідний» (букв. «той, що мало має»), утвореного з основ слів paucus «малий», спорідненого з гот. fawai «нечисленні», двн. fao, fō «мало», та pario «виробляю; здобуваю», спорідненого з лит. perėˊti «висиджувати, плодити», укр. ви́пороток;
р. болг. м. па́упер, бр. па́ўпер, п. pauper, ч. pauperizace «пауперизація», слц. pauperizácia «тс.», схв. пàупер, слн. pávper;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паупериза́ція
«масове зубожіння населення»
паупери́зм
«злиденність»
пауперизува́тися
пауперисти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pauper | англійська |
па́ўпер | білоруська |
па́упер | болгарська |
fawai «нечисленні» | готська |
fao | давньоверхньонімецька |
fō «мало» | давньоверхньонімецька |
pauper «бідний» (‹*pauc(o)-pars)(букв. «той, що мало має») | латинська |
paucus «малий» | латинська |
pario «виробляю; здобуваю» | латинська |
perėˊti «висиджувати, плодити» | литовська |
па́упер | македонська |
pauper | польська |
па́упер | російська |
пàупер | сербохорватська |
pauperizácia «тс.» | словацька |
pávper | словенська |
ви́пороток | українська |
pauperizace «пауперизація» | чеська |
педаго́г
запозичено з грецької мови, можливо, через латинську або західноєвропейські (лат. paedagōgus, фр. рédagogue, н. Pädagóg[e]);
гр. παιδαγωγός «слуга, що наглядає за дитиною; керівник, вождь; учитель, вихователь» утворено з основ слів παĩς, род. в. παιδός «дитина; хлопчик» (‹ *παϜ-ι-δ, спорідненого з лат. pauper «бідний, незаможний», та ἀγωγός «провідник, проводир». – СІС2 634; Коваль 145; Москаленко УІЛ 25; Огієнко РМ 1938/1, 39; Hüttl-Worth 14; Черных ІІ 16; Kopaliński 733; Holub–Lyer 364; РЧДБЕ 546; Вуjаклиjа 697; Frisk II 463. – Див. ще демаго́г, па́упер;
р. бр. болг. м. педаго́г, п. ч. вл. pedagog, слц. слн. pedagóg, схв. педàгог;
Фонетичні та словотвірні варіанти
педаго́гіка
«педагогіка»
(заст.)
педагогі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
педаго́г | білоруська |
педаго́г | болгарська |
pedagog | верхньолужицька |
παιδαγωγός «слуга, що наглядає за дитиною; керівник, вождь; учитель, вихователь» | грецька |
παĩς | грецька |
ἀγωγός | грецька |
paedagōgus | латинська |
pauper | латинська |
педаго́г | македонська |
Pädagóg[e] | німецька |
pedagog | польська |
педаго́г | російська |
педàгог | сербохорватська |
pedagóg | словацька |
pedagóg | словенська |
рédagogue | французька |
pedagog | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України