MOLA — ЕТИМОЛОГІЯ
міль «Tinea L.» (ент.)
псл. molь;
споріднене з гот. malō «міль», дісл. mоlr «тс.», іє. *mel- «молоти, дрібнити» (Bern. II 74; Matzenauer LF 10, 332; Holub–Kop. 230; Brückner 343 та інші);
пов’язується також з псл. motylь «метелик» (Machek ESJČ 372–373; Holub–Lyer 319);
неприйнятне зіставлення (Pedersen Kelt. Gr. I 50) з ірл. míl «тварина», гр. μήλον «дрібна худоба»;
р. бр. др. моль, п. нл. mól, ч. mol, слц. mol᾿a, вл. mola, болг. моле́ц, м. молец, схв. мòљац, слн. mòlj, стсл. моль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мі́льга
мо́ля
моля́нка
«вогнівка борошняна, Asopia farinalis»
моля́нка
«вогнівка, Pyralis silacealis»
муль
«тс.»
(з п.)]
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| моль | білоруська |
| моле́ц | болгарська |
| mola | верхньолужицька |
| malō «міль» | готська |
| μήλον «дрібна худоба» | грецька |
| mоlr «тс.» | давньоісландська |
| моль | давньоруська |
| *mel- «молоти, дрібнити» | індоєвропейська |
| míl «тварина» | ірландська |
| молец | македонська |
| mól | нижньолужицька |
| mól | польська |
| molь | праслов’янська |
| motylь «метелик» | праслов’янська |
| моль | російська |
| мòљац | сербохорватська |
| mol'a | словацька |
| mòlj | словенська |
| моль | старослов’янська |
| mol | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України