MARCH — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́ршал
запозичення з німецької мови;
н. Márschall походить від свн. marschalc, двн. marahscalc, що спочатку означало «конюх», а згодом набуло значення «наглядач над слугами князя в мандрівках та походах», звідки під час воєн «воєначальник»;
складається з двн. marah «кінь», спорідненого з дангл. mearh, англ. mare, дісл. marr «тс.», далі з дірл. marc, кімр. march «кінь», та scalc «служник», що відповідає свн. гол. schalk, днн. снідерл. дфриз. scalc, дангл. scealc, дат. шв. skalk, гот. skalks «тс.»;
р. бр. м. ма́ршал, п. marszałek, ч. maršál, слц. вл. нл. maršal, болг. марша́л, схв. мáршāл, слн. maršál;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маршалкува́ти
«бути маршалом»
(заст.)
маршалова́ти
«тс.»
ма́рша́льство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mare | англійська |
| ма́ршал | білоруська |
| марша́л | болгарська |
| maršal | верхньолужицька |
| schalk | голландська |
| skalks «тс.» | готська |
| mearh | давньоанглійська |
| scealc | давньоанглійська |
| marahscalc | давньоверхньонімецька |
| marah «кінь» | давньоверхньонімецька |
| marc | давньоірландська |
| marr «тс.» | давньоісландська |
| scalc | давньонижньонімецька |
| scalc | давньофризька |
| skalk | датська |
| march «кінь» | кімрська |
| ма́ршал | македонська |
| maršal | нижньолужицька |
| Márschall | німецька |
| marszałek | польська |
| ма́ршал | російська |
| мáршāл | сербохорватська |
| marschalc | середньоверхньнімецька |
| schalk | середньоверхньнімецька |
| scalc | середньонідерландська |
| maršal | словацька |
| maršál | словенська |
| maršál | чеська |
| skalk | шведська |
| означало «конюх» | ? |
| значення «наглядач над слугами князя в мандрівках та походах» | ? |
| воєн «воєначальник» | ? |
| scalc «служник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України