MAN — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *bermę, похідне від основи дієслова berǫ «беру, (давніше) несу», утворене за допомогою суфікса mę (‹ - men), наявного в таких споріднених словах інших мов, як дінд. bhárma «збереження, турбота», bhárī man«несення, збереження», гр. φέρμα «плід в утробі», лат. offerumenta «принесення в жертву»;

р. бере́мя «оберемок», бр. бярэ́мя, бярема, др. беремя, п. brzemię «тс.», ч. břemeno «ноша», břímě «тс.», слц. bremä «тягар», вл. brěmjo «тс.», нл. brěmje «тс., ноша», болг. м. бре́ме «тягар; оберемок», схв. брȅме «тс.», слн. brême «тягар», стсл. брѣмѧ «тс.»;

запозичено, мабуть, через російське посередництво, з голландської мови;

гол. bootsman «боцман» утворене з основ іменників boot «човен» і man «людина», спорідненого з двн. man, дангл. mann(а), гот. manna, дінд. ав. mánu- «тс.», псл. *mǫžь «муж», укр. муж;

пов’язання слов’янських форм з англ. boatsman (Горяев 25) необґрунтоване;

р. бо́цман, ст. ботсман, бр. болг. бо́цман, п. bosman;

англ. Bushman «тс.», букв. «людина з кущів», утворене з основ іменників bush «кущ», спорідненого з нвн. Busch, двн. днн. busc, гол. bos(ch) «тс.», який є результатом розширення герм. *bus- «набрякати», спорідненого з псл. buxnǫti, укр. бухнути, і man «чоловік», спорідненого з нвн. Mann, двн. днн. гол. man «тс.», псл. mǫzb, укр. муж;

англійська назва є калькою гол. boschjesman «бушмен», букв. «людина з кущів»;

запозичення з англійської мови;

р. бр. болг. бушмен, п. Buszmen, Buszman «тс.»;

через польську мову запозичене з середньоверхньонімецької;

свн. houbetman, heuptman «командир, командувач» (нвн. Háuptmann «капітан») є складним словом, утвореним з houbet, heupt «голова» (нвн. Haupt «тс.»), спорідненого з лат. caput «тс.», і man «чоловік, людина» (нвн. Mann), спорідненого з дінд. mánus- «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;

п. -е- (в hetman) указує на східносередньонімецький діалект, де свн. öu дає ē, як на безпосереднє джерело запозичення;

твердження про зв’язок з ота́ман (Горяев 1892, 2; Bern. І 378) безпідставне;

р. бр. ге́тман, п. hetman, рідк. etman, ст. hejtman, hewtman, hertman, ч. зает. hejtman «капітан; головнокомандувач; староста», ст. hajtman, hýtman, hajp(t)man, haup(t)man, ha(u)tman, hútman, слц. заст. hajtman «капітан; вартівник», вл. hejtman «капіtan; староста», нл. hejtman «начальник»;

англ. gentleman «пан; добре вихована людина» є складним словом, утвореним як калька фр. gentilhomme «тс.» з прикметника gentle «родовитий, знатний; м’який, легкий», що зводиться як запозичення до фр. gentil «благородний», пов’язаного з лат. gentīlis «родовитий, належний до того самого роду», похідним від gēns (род. в. gentis) «рід», та іменника man «людина», спорідненого з нвн. Mann «чоловік», псл. mǫžь «тс.», укр. муж;

запозичення з англійської мови;

р. джентльме́н, бр. джэнтльме́н, п. džentlmen, ч. džentlmen, gentleman, слц. слн. gentleman, болг. джентлеме́н, м. џентлеме́н, џентлме́н, схв. џèнтлмен;

очевидно, запозичене зі скандинавських мов через посередництво німецької (нім. Normánne «тс.»);

шв. norrman «норвежець, норман», дісл. norðmaðr «тс.» утворені відповідно від шв. norr «північ», дісл. norð, споріднених з нвн. Nord, гол. noord «тс.», і шв. man «людина», дісл. maðr «тс.», споріднених з двн. man «людина, чоловік», нвн. Mann «чоловік», псл. mǫžь «тс.», укр. муж;

р. норма́нн, бр. нарма́н, п. Normanowie (мн.), ч. слц. Norman, болг. норма́нин, схв. Норма́ни (мн.);

через російське посередництво запозичено з англійської мови;

англ. recordsman «рекордсмен» утворене з іменників record «рекорд; запис; мемуари» і man «людина, чоловік»;

р. рекордсме́н, бр. рэкардсме́н, ч. слц. rekordman;

виводиться також (Klein 932; ODEE 551) з англ. man «людина», спорідненого з псл. mǫžь, укр муж, і drill «мандрил», запозиченого з африканських мов;

через посередництво західноєвропейських мов (н. Mandríll, англ. фр. mandrill), можливо, запозичено з іспанської;

ісп. mandril «тс.» вважається словом африканського походження (із сх.-африк. mwandaru-ll, зміненого під впливом англ. man «людина»);

р. болг. мандри́л, бр. мандры́л, п. mandrył, ч. слц. mandril, вл. mandrill, схв. мàндрил, слн. mandríl «тс.»;

через посередництво французької мови (фр. mannequin) запозичено з голландської;

гол. manneken (mannekijn) «тс.» утворене як димінутив від man «людина», спорідненого з пол. mǫžь, укр. муж;

р. бр. болг. м. манеке́н, п. manekin, ч. слц. manekýn, вл. mannequin, схв. манèкēн, слн. manekén;

п. заст. menaż «їдальня; домашнє господарство; ощадливість», menażować «вести господарство», як і ч. слц. menáž «спільна (військова і под.) їжа; їдальня», mináž «тс.», вл. menaža «судок; домашнє господарство; їжа (військова і под.)», м. мена́жа «тс.», схв. менáжа «військова їдальня; їжа», слн. menáža «солдатський казан; їжа», походить від фр. ménage «домашнє господарство; начиння; страва», яке через нар.-лат. *mansionaticum «те, що стосується дому» зводиться до лат. mansio (род. в. mansiōnis) «перебування», пов’язаного з manēre «залишатися», спорідненим з гр. μένω (μίμνω) «залишаюся», дінд. man«вагатися, баритися, тихо стояти», ав. man- «залишатися, чекати», вірм. mnam «залишаюся, чекаю»;

запозичення з польської мови;

менш переконливе виведення з гол. mitsman (Смирнов 197);

англ. midshipman «корабельний гардемарин» складається з прикметника mid «середній», спорідненого з лат. medius «тс.», псл. *medja «межа», та іменника shipman «шкіпер; (заст.) моряк», утвореного з іменників ship «корабель», спорідненого з дісл. гот. skip, двн. skif «тс.», і man «людина», спорідненого з дінд. mánuḥ «людина, чоловік», псл. mǫžь «чоловік», укр. муж;

через посередництво російської мови запозичено з англійської;

р. болр. ми́чман, бр. мі́чман, п. miczman, ч. слц. mičman;

псл. možь (‹*mon-gio-);

споріднене в дінд. mánuḥ «людина; чоловік; людство», гот. manna «чоловік», двн. man «тс.»;

іє. *manu-s або *monu-s, можливо, пов’язане з *men-«мислити»;

р. бр. муж, др. мужь, п. mąż, ч. слц. вл. нл. muž, болг. мъж, м. маж, схв. муж, слн. móž, стсл. мǫжь;

через посередництво російської мови запозичене з голландської (у російській мові з XVIII ст.);

гол. vlagman «тс.» є складним словом, утвореним з основ іменників vlag «прапор» і man «людина, чоловік», спорідненого з псл. mǫžü, укр. муж;

р. бр. болг. фла́гман, п. flagman;

н. Fuhrmann (‹ свн. vuorman) «тс.» є складним словом, утвореним з іменників Fuhre «віз, підвода» і Mann «чоловік», спорідненого з свн. двн. man, дфриз. månn, дангл. mann(a), англ. man, дісл. maðr, рун. manR, гот. manna «людина, чоловік», дінд. ав. mánu- «людина», псл. mǫžь, укр. муж;

запозичення з німецької мови;

р. фу́рман, бр. фу́рма́н, п. слц. furman, ч. forman, вл. fórman;

запозичення з голландської мови;

джерелом гол. loodsman «особа, що веде судно» вважається англ. loadsman (lodeman, loadman, lodesman) «тс.», утворене з основ іменників lode (load, lodes) «рівень води, дорога, шлях», яке зводиться до дангл. lad «шлях; подорож; напрямок; перевезення товарів», пов’язаного з līðan «їхати, подорожувати», lǣdan «вести, керувати» (англ. lead «тс.»), і man «людина», спорідненого з дінд. mánuḥ «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;

р. бр. болг. ло́цман, п. Іосman;

запозичен-ня з англійської мови;

англ. sportsman «спортсмен» є складним словом, утвореним з іменників sport «спорт» та man «людина»;

р. спортсме́н, бр. спартсме́н, п. ч. sportsmen, sportsman, слц. športsman, болг. спо́ртсмен, схв. спо̏ртсман, спо̏ртсмен;

давнє запозичення з германських мов;

свн. spilman «шпільман» (‹ двн. spiliman «танцівник»), як і снн. spêlman «тс.», є складним словом, утвореним з етимологічно нез’ясованого spil (spêl) «гра, танець» і man «людина, чоловік», спорідненого з дфриз. månn, англ. man, дісл. maðr, гот. manna, дінд. ав. mánu- «людина», а також із псл. mǫžь, укр. муж;

р. шпи́льман, др. шпильманъ, полаб. spеlman, болг. шпи́лман, схв. шпилман, цсл. (серб.) шпильманъ;

запозичення з голландської мови;

гол. stúurman «штурман; керманич» є складним словом, утвореним з компонентів stuur «кермо, руль» і man «людина, чоловік»;

р. шту́рман, ст. штю́рман, бр. шту́рман, п. szturman, болг. щу́рман;