LAUFEN — ЕТИМОЛОГІЯ
лю́фа «дуло» (заст., рідк., військ.)
запозичення з польської мови;
п. lufa, як і слц. [l’ufa] «тс.». походить від нвн. Lauf «дули (гвинтівки, гармати); біг», пов’язаного з laufen «бігти (двн. (h)louf(f)an), спорідненим с днн. hlōpan, гол. loopen «тс.», дангл. hleapan «тс.; скакати», англ. leар «скакати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| leар «скакати» | англійська |
| loopen | голландська |
| hleapan «тс.; скакати» | давньоанглійська |
| (h)louf(f)an | давньоверхньонімецька |
| hlōpan | давньонижньонімецька |
| Lauf «дули (гвинтівки, гармати); біг» | нововерхньонімецька |
| laufen «бігти (двн. (h)louf(f)an), спорідненим с днн. hlōpan, гол. loopen «тс.» | нововерхньонімецька |
| lufa | польська |
| l'ufa | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України