KNECHT — ЕТИМОЛОГІЯ
кнек «кілок на носі і кормі човна»
запозичення з голландської мови;
гол. knecht «кнехт; слуга, наймит» споріднене з нвн. Knecht «слуга, наймит; підставка до столярного верстата», англ. knight «рицар»;
р. [кнека, кнек] «стовпчик, до якого прикріплюються снасті човна», кнехт «тс.», п. knecht «столярський прилад»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кнехт
«тс.»
кнєк
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| knight «рицар» | англійська |
| knecht «кнехт; слуга, наймит» | голландська |
| Knecht «слуга, наймит; підставка до столярного верстата» | нововерхньонімецька |
| knecht «столярський прилад» | польська |
| кнека | російська |
| кнек «стовпчик, до якого прикріплюються снасті човна» | російська |
| кнехт «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України