HORSE — ЕТИМОЛОГІЯ
вір «жеребець»
неясне;
здебільшого вважається запозиченням з германських мов;
пор. свн. ors, ros, двн. hros, ros, дфриз. hors, англ. horse, пгерм. *hrossa «кінь»;
помилково пов’язувалося (Bern. I 26; Кобилянський Гуц. гов. 85) з огир «жеребець», запозиченим з тюркських мов, хоч не виключена можливість семантичної взаємодії і конвергенції назв вір і о́гир, внаслідок чого постала форма е́вір;
необґрунтоване й пов’язування з іє. *ǎrіа- (*ег-, *егі-) «самець» (Соболевский РФВ 65, 416–417), з іє. *er-/or«приводити в рух, збуджувати», псл. oriti «руйнувати» (Moszyński PZJP 238–239) або з дінд. árvant- «швидкий» (Ильинский РФВ 66, 269–270);
р. [opь] «нутряк; жеребець; мерин», р. ст. орь «кінь», п. orz, horz, ч. (поет.) oř «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вірь
вор
во́рій
е́вір
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| horse | англійська |
| hros | давньоверхньонімецька |
| árvant- «швидкий» | давньоіндійська |
| hors | давньофризька |
| *ǎrіа- «самець» (*ег-, *егі-)(Соболевский РФВ 65, 416--417) | індоєвропейська |
| *er-/or «приводити в рух, збуджувати» | індоєвропейська |
| orz | польська |
| horz | польська |
| *hrossa «кінь» | прагерманська |
| oriti «руйнувати» | праслов’янська |
| орь «кінь» | російська |
| ors | середньоверхньнімецька |
| oř «тс.» (поет.) | чеська |
| ors | ? |
| ros | ? |
| ros | ? |
| огир «жеребець» | ? |
| вір | ? |
| о́гир | ? |
| е́вір | ? |
| opь «нутряк; жеребець; мерин» | ? |
| орь «кінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України