GRAN — ЕТИМОЛОГІЯ
гран «аптекарська одиниця ваги (0,062 г)»
запозичене, очевидно, через посередництво німецької мови (нім. Gran) з латинської;
слат. granus «гран», повʼязане з лат. grānum «зерно, крупинка», спорідненим з дірл. grān «зернятко», лит. žirnis «горох», псл. *zbrno, укр. зе́рно́;
р. бр. болг. гран, п. ч. слц. gran;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гран | білоруська |
| гран | болгарська |
| grān «зернятко» | давньоірландська |
| grānum «зерно, крупинка» | латинська |
| žirnis «горох» | литовська |
| gran | польська |
| *z | праслов’янська |
| гран | російська |
| granus «гран» | середньолатинська |
| gran | словацька |
| зе́рно́ | українська |
| gran | чеська |
гро́но «жмуток, китиця плодів або квітів»
псл. grono, похідне від іє. *ghrō-, *ghrə-, *gher- «рости, зеленіти, виступати, вистромлятися»;
споріднене з двн. grana «вуса», шв. gran «ялинка», укр. грань;
фонетичний варіант з початковим ґ (укр. ґро́но) є, очевидно, полонізмом;
р. [гро́на] «гроно», [гро́нка] «гранка горіхів», бр. гро́нка, п. grono «гроно», каш. [grono] «купа, стадо», болг. гро́нка «вид грона, щитовидне суцвіття», схв. грȍња (гро́ња) «китиця (ягід)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грі́нка
«гроно горіхів; кошик соняшника»
ґро́на
«тс.»
грони́тися
«вʼязатися в грона»
ґро́но
гроня́нка
«Botrychium Sw.; ключ-трава, Botrychium lunaria (L.) Sw. Ж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гро́нка | білоруська |
| гро́нка «вид грона, щитовидне суцвіття» | болгарська |
| grana «вуса» | давньоверхньонімецька |
| *ghrō- | індоєвропейська |
| grono «купа, стадо» | кашубський |
| grono «гроно» | польська |
| grono | праслов’янська |
| гро́на «гроно» | російська |
| грȍња «китиця (ягід)» (гро́ња) | сербохорватська |
| грань | українська |
| гро́нка «гранка горіхів» | українська |
| gran «ялинка» | шведська |
| *ghrə- | ? |
| *gher- «рости, зеленіти, виступати, вистромлятися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України