GALA — ЕТИМОЛОГІЯ
гали́ти «квапити, підганяти; радити ж»
очевидно, похідне від тієї самої звуконаслідувальної основи гал-, від якої утворені і [гала́й] «крикун», га́лас, галу́-балу́;
зіставляється з дісл. gala «кричати», двн. galan «співати», гот. gōljan «вітати», кімр. galw «звати»;
р. [га́лить] «пустувати, жартувати, сміятися», [га́литься] «намагатися», п. [gałuszyć] «зчиняти галас», ч. [haliti se] «голосно сміятися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гальмува́ти
«квапити»
голи́тися
«квапитися»
нага́йний
«тс.»
нага́льний
«спішний, невідкладний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gōljan «вітати» | готська |
| galan «співати» | давньоверхньонімецька |
| gala «кричати» | давньоісландська |
| galw «звати» | кімрська |
| gałuszyć «зчиняти галас» | польська |
| га́лить «пустувати, жартувати, сміятися» | російська |
| га́литься «намагатися» | українська |
| haliti se «голосно сміятися» | чеська |
| гал- | ? |
| гала́й «крикун» | ? |
| га́лас | ? |
| галу́-балу́ | ? |
калюва́ти «вистругувати, обробляти калівкою»
очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;
нвн. (aus)kehlen «вирізати, видовбувати, калювати», повʼязане з Kehle «горло, глотка; жолобок, виїмка», спорідненим з дінд. gala «шия», лат. gula «гортань», дінд. gilami «поглинаю», вірм. klanem, дірл. gelim «тс.»;
припущення про звʼязок з фр. cale «клин, підставка» (Matzenauer LF 8, 41) необґрунтоване;
р. калева́ть, бр. калява́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калі́вка
«спеціальний рубанок для витісування дощок, планок з фігурними краями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калява́ць | білоруська |
| klanem | вірменська |
| gala «шия» | давньоіндійська |
| gilami «поглинаю» | давньоіндійська |
| gelim «тс.» | давньоірландська |
| gula «гортань» | латинська |
| Kehle «горло, глотка; жолобок, виїмка» | німецька |
| (aus)kehlen «вирізати, видовбувати, калювати» | нововерхньонімецька |
| калева́ть | російська |
| cale «клин, підставка» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України