GAL — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гале́та «сухий коржик»
запозичення з французької мови;
фр. galette «коржик; морський сухар» пов’язане з фр. ст. galet «галька; камінь», похідним від gal «тс.», що виводиться від дісл. valr «круглий»;
р. бр. болг. гале́та, схв. гàлета, галèта;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гале́та | білоруська |
гале́та | болгарська |
valr «круглий» | давньоісландська |
гале́та | російська |
гàлета | сербохорватська |
галèта | українська |
galette «коржик; морський сухар» | французька |
galet «галька; камінь» | французька |
galet «галька; камінь» | ? |
gal «тс.» | ? |
галиця «голота»
похідне утворення від псл. gal, пов’язаного чергуванням голосних з основою прикметника golъ «голий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gal | праслов’янська |
golъ «голий» | ? |
га́лій (хімічний елемент)
наукова назва, утворена від лат. Gallia «Франція» французьким хіміком Лекоком де Буабодраном, який відкрив галій у 1875 р. згідно з передбаченням періодичної таблиці Менделєєва;
назва містить також натяк на лат. gallus «півень», що семантично відповідає фр. le coq «тс.», омонімічному з ім’ям Лекока де Буабодрана;
р. га́ллий, бр. га́лій, п. gal, ч. gallium, слц. galium, болг. га́лий, схв. гȃлиј, слн. gálij;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
га́лій | білоруська |
га́лий | болгарська |
Gallia «Франція» | латинська |
gallus «півень» | латинська |
gal | польська |
згідно | російська |
га́ллий | російська |
гȃлиј | сербохорватська |
galium | словацька |
gálij | словенська |
le coq «тс.» | французька |
gallium | чеська |
гальо́мий «високий, великий»
не зовсім ясна фонетична форма відповідника до р. [голя́мо] «багато», п. ст. golemszy «більший», ч. ст. holemý «великий», болг. голя́м, схв. гòлем «тс.»;
іє. *gal- або *ghal- «могти»;
переважно зіставляється з лит. galeti «могти», galià «сила, здатність», брет. ст. gal «сила, міць», кімр. gallu «можу»;
псл. *golěтъ;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
голя́м | болгарська |
gal «сила, міць» | бретонська |
*gal- або *ghal- «могти» | індоєвропейська |
gallu «можу» | кімрська |
galeti «могти» | литовська |
golemszy «більший» | польська |
*golěтъ | праслов’янська |
голя́мо «багато» | російська |
гòлем «тс.» | сербохорватська |
holemý «великий» | чеська |
golemszy «більший» | ? |
holemý «великий» | ? |
galià «сила, здатність» | ? |
gal «сила, міць» | ? |
голі́нний «хвацький, бравий, жвавий; здатний до чогось; охочий до чогось»
псл. *golěm-ьn-ъ, похідне від golěmъ (=golęmъ), можливо, колишньої форми дієприкметника на -m-;
споріднене з лит. galeti «могти», galià «сила, здатність», gãlimas «можливий», ірл. gal «хоробрість», кімр. gallu «могти»;
первісне значення golěmьnъ, як і golěmъ, – очевидно, «великий», звідки через значення «дужий; здібний, спритний» сучасна семантика;
форма голі́нний пізніша, з первісної *голімний;
звʼязок з гр. ἀποφώλιος «нікчемний, непридатний» (Bezzenberger у кн. Stokes 107) сумнівний так само, як і спорідненість з гр. μεγαλο«великий», що передбачає перестановку приголосних у псл. слові (Machek ESJČ 174);
р. [голя́мо] «багато, дуже», п. ст. golemy «великий», ч. ст. holemý, болг. голя́м, м. голем «тс.», схв. гòлем «великий, величезний», [гȍлијеман] «тс.» (‹*golěmьnъ), стсл. голѣмъ «великий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голенний
«тс.»
гольні́йший
(вищий ступінь від голі́нний)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
голя́м | болгарська |
ἀποφώλιος «нікчемний, непридатний» | грецька |
μεγαλο «великий» | грецька |
gal «хоробрість» | ірландська |
gallu «могти» | кімрська |
galeti «могти» | литовська |
голем «тс.» | македонська |
golemy «великий» | польська |
*golěm-ьn-ъ | праслов’янська |
слові | праслов’янська |
голя́мо «багато, дуже» | російська |
гòлем «великий, величезний» | сербохорватська |
голѣмъ «великий» | старослов’янська |
гȍлијеман «тс.» (‹*golěmьnъ) | українська |
holemý | чеська |
-m- | ? |
galià «сила, здатність» | ? |
gãlimas «можливий» | ? |
golěmьnъ | ? |
golěmъ «дужий; здібний, спритний» | ? |
голі́нний | ? |
голімний | ? |
golemy «великий» | ? |
holemý | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України