GAL — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. galette «коржик; морський сухар» пов’язане з фр. ст. galet «галька; камінь», похідним від gal «тс.», що виводиться від дісл. valr «круглий»;

р. бр. болг. гале́та, схв. гàлета, галèта;

похідне утворення від псл. gal, пов’язаного чергуванням голосних з основою прикметника golъ «голий»;

наукова назва, утворена від лат. Gallia «Франція» французьким хіміком Лекоком де Буабодраном, який відкрив галій у 1875 р. згідно з передбаченням періодичної таблиці Менделєєва;

назва містить також натяк на лат. gallus «півень», що семантично відповідає фр. le coq «тс.», омонімічному з ім’ям Лекока де Буабодрана;

р. га́ллий, бр. га́лій, п. gal, ч. gallium, слц. galium, болг. га́лий, схв. гȃлиј, слн. gálij;

не зовсім ясна фонетична форма відповідника до р. [голя́мо] «багато», п. ст. golemszy «більший», ч. ст. holemý «великий», болг. голя́м, схв. гòлем «тс.»;

іє. *gal- або *ghal- «могти»;

переважно зіставляється з лит. galeti «могти», galià «сила, здатність», брет. ст. gal «сила, міць», кімр. gallu «можу»;

псл. *golěтъ;

псл. *golěm-ьn-ъ, похідне від golěmъ (=golęmъ), можливо, колишньої форми дієприкметника на -m-;

споріднене з лит. galeti «могти», galià «сила, здатність», gãlimas «можливий», ірл. gal «хоробрість», кімр. gallu «могти»;

первісне значення golěmьnъ, як і golěmъ, – очевидно, «великий», звідки через значення «дужий; здібний, спритний» сучасна семантика;

форма голі́нний пізніша, з первісної *голімний;

звʼязок з гр. ἀποφώλιος «нікчемний, непридатний» (Bezzenberger у кн. Stokes 107) сумнівний так само, як і спорідненість з гр. μεγαλο«великий», що передбачає перестановку приголосних у псл. слові (Machek ESJČ 174);

р. [голя́мо] «багато, дуже», п. ст. golemy «великий», ч. ст. holemý, болг. голя́м, м. голем «тс.», схв. гòлем «великий, величезний», [гȍлијеман] «тс.» (‹*golěmьnъ), стсл. голѣмъ «великий»;