FAHREN — ЕТИМОЛОГІЯ

е́кспорт

запозичення з англійської мови;
англ. export «вивіз» походить від лат. exporto «вивожу, відпускаю, виганяю», що складається з префікса ex- «з-, від-» і дієслова porto «несу, приношу», спорідненого з гот. farjan «їхати», двн. faran, нвн. fahren «тс.», дінд. píparti «перевозить», гр. περάω «переїжджаю», стсл. пьрати «літати»;
похідне експорте́р, очевидно, зумовлене впливом французької мови (фр. exportateur «тс.»);
р. э́кспорт, бр. э́кспарт, п. ч. слц. export, вл. eksport, болг. експо́рт, м. експорт, схв. èкспорт, слн. ekspórt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

експорте́р
експортува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
export «вивіз» англійська
э́кспарт білоруська
експо́рт болгарська
eksport верхньолужицька
farjan «їхати» готська
περάω «переїжджаю» грецька
faran давньоверхньонімецька
píparti «перевозить» давньоіндійська
exporto «вивожу, відпускаю, виганяю» латинська
експорт македонська
fahren «тс.» нововерхньонімецька
export польська
э́кспорт російська
èкспорт сербохорватська
export словацька
ekspórt словенська
пьрати «літати» старослов’янська
export чеська
ex- «з-, від-» ?
porto «несу, приношу» ?
експорте́р ?

фарва́тер «безпечний шлях для руху суден між мілинами або рифами»

запозичення з голландської мови;
гол. váarwater «тс.» складається з основи vaar, пов’язаної з varen «плавати, рухатися, іти», спорідненим із нвн. fahren «рухатися», англ. fare, дісл. fara, гот. faran «тс.», далі з лат. portāre «нести», гр. περάω, πείρω «проникаю», псл. pariti «шугати», укр. пари́ти «тс.», та water «вода»;
р. болг. фарва́тер, бр. фарва́тэр, п. farwater;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fare англійська
фарва́тэр білоруська
фарва́тер болгарська
váarwater «тс.» голландська
varen «плавати, рухатися, іти» голландська
water «вода» голландська
faran «тс.» готська
περάω грецька
πείρω «проникаю» грецька
fara давньоісландська
portāre «нести» латинська
fahren «рухатися» нововерхньонімецька
farwater польська
pariti «шугати» праслов’янська
фарва́тер російська
пари́ти «тс.» українська

фу́ра «великий довгий віз для вантажу; фургон»

запозичення з німецької мови;
н. Fuhre (двн. fuora, свн. vuore) «віз, підвода» пов’язане з fahren «їхати», спорідненим з гр. περάω «переходжу, проникаю», πόρος «перехід», лат. porta «прохід», псл. *perti, укр. пе́рти;
р. бр. фу́ра, п. fura, ч. fůra, слц. слн. fúra, вл. fóra;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фу́ра білоруська
fóra верхньолужицька
περάω «переходжу, проникаю» грецька
πόρος «перехід» грецька
fuora давньоверхньонімецька
porta «прохід» латинська
Fuhre «віз, підвода» (двн. fuora, свн. vuore) німецька
fahren «їхати» німецька
fura польська
*perti праслов’янська
фу́ра російська
vuore середньоверхньнімецька
fúra словацька
fúra словенська
пе́рти українська
fůra чеська

по́ра

запозичення з німецької мови;
нвн. Póre «пора» через пізньолат. porus «тс.» походить від гр. πόρος «місце переправи; протока; міст; дорога, шлях; (анат.) канал, пора», пов’язаного зπείρω «проколюю, пробиваю; розтинаю», спорідненим з псл. na-periti «проколювати» (стсл. наперити «тс.») і, більш віддалено, з лат. porto «несу», двн. faran «їхати», нвн. fahren «тс.», вірм. heriwn «шило», псл. *pormъ, укр. поро́м;
р. бр. болг. м. схв. по́ра, п. por (чол. р.), ч. слц. pór (чол. р.), вл. pora, слн. póra;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пори́на «пора»
по́ристий
порува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́ра білоруська
по́ра болгарська
pora верхньолужицька
heriwn «шило» вірменська
πόρος «місце переправи; протока; міст; дорога, шлях; (анат.) канал, пора» грецька
πείρω «проколюю, пробиваю; розтинаю» грецька
faran «їхати» давньоверхньонімецька
porto «несу» латинська
по́ра македонська
Póre «пора» нововерхньонімецька
fahren «тс.» нововерхньонімецька
porus «тс.» пізньолатинська
por (чол. р.) польська
na-periti «проколювати» (стсл. нап$ерити «тс.») праслов’янська
*pormъ праслов’янська
по́ра російська
по́ра сербохорватська
pór (чол. р.) словацька
póra словенська
наперити старослов’янська
поро́м українська
pór (чол. р.) чеська

ху́ра «віз»

запозичення з німецької мови;
н. Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») пов’язане з fŠhren «везти, вести», fahren «їхати; везти», спорідненим з гот. faran «мандрувати», дісл. дфриз. fаra, дангл. днн. fœ̄ran «тс.», гр. πόρος «переправа; прохід», περάω «переходжу, проникаю», лат. porta «брама, прохід», portus «гавань», стсл. пьрати «летіти»;
р. бр. фу́ра, [ху́ра], п. fura, ст. fora, ч. fůra, слц. fúra «віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фу́ра
фу́рик «тачка; візок для дітей»
фу́рщи́к «тс.»
хву́ра «тс.»
хорова́ть
хурова́ть «візникувати»
хурува́ти «візникувати Г, навантажувати Пі»
хурува́тися «навантажувати на воза»
хурува́ття «навантажування на воза»
ху́рщи́к «візник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фу́ра білоруська
faran «мандрувати» готська
πόρος «переправа; прохід» грецька
fœ̄ran «тс.» давньоанглійська
fаra давньоісландська
fœ̄ran «тс.» давньонижньонімецька
fаra давньофризька
porta «брама, прохід» латинська
Fuhre «фура» (двн. fuora, свн. vuore «тс.») німецька
fura польська
фу́ра російська
fúra «віз» словацька
пьрати «летіти» старослов’янська
ху́ра українська
fůra чеська
fŠhren «везти, вести» ?
fahren «їхати; везти» ?
περάω «переходжу, проникаю» ?
portus «гавань» ?
fora ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України