CIVIL — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

англ. civilization, н. Zivilisation «тс.» походять від фр. civilisation «тс.», утвореного від civiliser «освічувати, цивілізувати», пов’язаного з civil «цивільний, громадянський», яке зводиться до лат. cīvīlis «цивільний; державний; чемний», сīvis «громадянин»;

р. болг. цивилиза́ция, бр. цывіліза́цыя, п. cywilizacja, ч. civilizace, слц. civilizácia, вл. нл. ciwilizacija, м. цивилизациja, схв. цивилиза́циja, слн. civilizácija;

запозичення з латинської мови;

лат. сīvīlis «громадянський; державний; чемний» походить від сīvis «громадянин; підданець», що зводиться до іє. *k῀ei- «лежати», з яким пов’язані також гр. ϰεĩμαι «лежу», ϰοίτη «ложе, постіль; гніздо», ϰώμη «село, селище», гот. haims «село», дангл. hām «будинок, житло», лит. šeimá, лтс. sаime, прус. seimīns «тс.», стсл. сѣмиа «родина; челядь», укр. сім’я́;

р. (заст.) циви́льный, бр. цыві́льны, п. cywilny, ч. civilní, слц. civil, civilnó, вл. ciwilny, болг. циви́лен, м. цивилен, схв. цѝвӣлнӣ, слн. civílen;