BIM — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальне утворення;

похідне дієслово створено на українському ґрунті;

п. bim-bam «бімбам», bim (відтворення бою годинника), ч. bim, bimbam (передача звуку від удару), м. бим «тс.», схв. бȕм-бȁм (відтворення звуку великого дзвона);

запозичення із західнослов’янських мов;

п. pimperlaj «карлик, карапуз, крихітка, малюк, шмаркач», ч. заст. pimprle «лялька, маріонетка; [(знев.) карлик, маленька людина]», слц. заст. pimperl’a, pimprl’a, pimprlík «тс.» походять від нвн. Pimpler «розпещений; той, що хникає», яке разом з формами Pimpelei «хникання, розпещеність», pimpelig (pimplig) «розпещений», pimperlich «тс.», pimpeln «хникати, нити, лементувати» зближується із звукозображальним bim «бім» і зіставляється з [pempen] «дзвін»;