AGA — ЕТИМОЛОГІЯ
ага́ «старшина, начальник, пан (у турок, татар та ін.)»
запозичення з турецької мови;
тур. ağa «пан», іст. «начальник (яничарів)», первісно «старший брат», наявне і в інших тюркських мовах, споріднене з тунг. aka «тс.»;
р. бр. болг. ага́, п. ч. слц. aga, схв. а́га, слн. ága «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ага
«тс.»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ага́ | білоруська |
| ага́ | болгарська |
| aga | польська |
| ага́ | російська |
| а́га | сербохорватська |
| aga | словацька |
| ága «тс.» | словенська |
| aka «тс.» | тунгуська |
| ağa «пан» | турецька |
| aga | чеська |
| первісно «старший брат» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України