ТЩАТЕЛЬНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
тща́ли́вий «турботливий, старанний» (заст.)
очевидно, псл. *tъsčati (‹ *tъsčēti) «прагнути, тужити», пов’язане з tъska «туга, прагнення»;
р. тща́тельный «старанний, дуже акуратний», др. тъщати «тіснити, тривожити, підганяти», тъщатися «поспішати, прагнути, старатися», тъщание «поспішність, старання, прагнення, піклування», стсл. тъштати сѧ «турбуватися, клопотатися, старатися, поспішати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тъщати «тіснити, тривожити, підганяти» | давньоруська |
| тъщатися «поспішати, прагнути, старатися» | давньоруська |
| тъщание «поспішність, старання, прагнення, піклування» | давньоруська |
| *tъsčati «прагнути, тужити» (‹ *tъsčēti) | праслов’янська |
| tъska «туга, прагнення» | праслов’янська |
| *tъsčēti | праслов’янська |
| тща́тельный «старанний, дуже акуратний» | російська |
| тъштати сѧ «турбуватися, клопотатися, старатися, поспішати» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України