НІЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ні́га́ «розніженість, пестощі Ж; достаток, розкіш Бі»

ще більший сумнів викликають зближення з лат. nūgae «дрібниці, нісенітниця» (Брандт РФВ 23, 90) або з гр. νίζω «мию», дінд. nḗnēkti «миє, чистить» (Matzenauer LF 11, 331);
ненадійними є дальші зіставлення (Потебня РФВ 4, 209; Mikl. EW 215) з дінд. sníhyati «робиться вологим, клейким», snēhaḥ «жир, гладкість», псл. sněgъ «сніг»;
псл. něga;
споріднене з лтс. naigât «відчувати потребу, жадати»;
р. не́га «достаток, розкіш; насолода; ніжність, пестощі», др. нѣга «радість; ласка», ч. něha «ніжність» (з рос.), слц. neha, вл. něha «тс.», болг. не́га «солодка знемога» (з рос.), м. нега «догляд, турбота», схв. нȅга «догляд, піклування», слн. néga «тс.», стсл. нѣга «радість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

виніже́ночка «виніжена дівчина»
зні́гатися «утомитися, знесилитися»
зні́жити
ні́жи́ти
ні́жни́й
ні́за «пестун, пестуха; білоручка»
прені́жний
розні́жений
Етимологічні відповідники

Слово Мова
не́га «солодка знемога»рос.) болгарська
něha «тс.» верхньолужицька
νίζω «мию» грецька
nḗnēkti «миє, чистить» давньоіндійська
sníhyati «робиться вологим, клейким» давньоіндійська
snēhaḥ «жир, гладкість» давньоіндійська
нѣга «радість; ласка» давньоруська
nūgae «дрібниці, нісенітниця» латинська
naigât «відчувати потребу, жадати» латиська
нега «догляд, турбота» македонська
sněgъ «сніг» праслов’янська
něga праслов’янська
не́га «достаток, розкіш; насолода; ніжність, пестощі» російська
нȅга «догляд, піклування» сербохорватська
neha словацька
néga «тс.» словенська
нѣга «радість» старослов’янська
něha «ніжність»рос.) чеська

нога́

іє. *onogh-, *n̥gh-, *ongh- «ніготь; кіготь»;
споріднене з лит. nagà «копито», nãgas «ніготь; кіготь», лтс. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», прус. nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāāun «тс.», гр. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», дірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», нвн. Nagel, дфриз. neil, дангл. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», дісл. nagl «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами»;
псл. noga «нога»;
р. болг. нога́, бр. нага́, др. нога, п. нл. noga, ч. слц. вл. noha, полаб. nügă, м. нога, схв. нòга, слн. nôgа, стсл. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відно́га «відгалуження (гори, стовбура, дороги)»
ганави́ці «шкіряні штани»
за́ніжка «задня нога тварини»
збезно́жити
збезно́жіти
на́гавки «суконні штани»
ніжа́та «ніжки»
ні́жка
ніжкува́ти «збиратися і топтати ногами землю» (про овець)
ніжни́й «ножний»
ніжча́та «тс.»
ногави́ці «суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]»
ногави́ця «холоша»
ногавичиня́та «штанці»
нога́вки́ «полотняні штани Г; верхні штани Ж»
ножани́й «ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах»
ноженє́ «пальці ноги» (зб.)
ножени́й
ножи́сько
ножіни́й «тс.»
ножкови́й (у сполученні [ножкове́ пу́щення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»)
ножни́й
но́зя «нога, ніжка» (дит.)
обни́жки «вовна гіршої якості»
о́бніж «квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги; [підніжжя Ж]»
обні́жжя
обні́жка «обніж»
обні́жки «вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці»
обні́жок «поперечка між ніжками стола, стільця»
обно́га «гірський відріг, підніжжя гори»
о́бнож «обніж»
під-ножа́й «педаль»
підні́жжя
підні́жка
підні́жок
підно́же «підніжжя»
підно́жичий «підніжний»
підно́жі «підніжки в ткацькому верстаті»
по́ніж «частина колиски»
поножаї́ «підніжки в ткацькому верстаті»
поно́жі́ «тс.»
попідні́ж «під ноги»
розні́жка
су́ніж (у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nail «ніготь; кіготь» англійська
нага́ білоруська
нога́ болгарська
iwin «тс.» бретонська
noha верхньолужицька
ganagljan «прибивати цвяхами» готська
ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито» грецька
nægl давньоанглійська
nægel «тс.» давньоанглійська
nagal «ніготь» давньоверхньонімецька
áṅghriḥ давньоіндійська
amhriḥ «тс.» давньоіндійська
nakháḥ «ніготь; кіготь» давньоіндійська
ingen «ніготь; кіготь» давньоірландська
nagl «ніготь» давньоісландська
eguin давньокімрська
nagal «ніготь» давньонижньонімецька
нога давньоруська
neil давньофризька
*onogh- індоєвропейська
*n̥gh- індоєвропейська
*ongh- «ніготь; кіготь» індоєвропейська
ewin кімрська
ewin корнська
unguis «тс.» латинська
nagas «обидві руки; руки й ноги» латиська
nagà «копито» литовська
nãgas «ніготь; кіготь» литовська
nags «ніготь; кіготь» литовська
нога македонська
noga нижньолужицька
Nagel нововерхньонімецька
nāϰun «тс.» перська
nügă полабська
noga польська
noga «нога» праслов’янська
nage «ступня (ноги)» прусська
нога́ російська
нòга сербохорватська
noha словацька
nôgа словенська
нога старослов’янська
noha чеська

ніж «знаряддя, інструмент для різання»

зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 33) з псл. nogъtь «ніготь», лит. nagà «копито», нвн. Nagel «ніготь; цвях»;
псл. nožь «ніж», пов’язане чергуванням голосних з nizati «низати, проколювати», nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити»);
р. бр. болг. м. нож, др. ножь, п. nóż, ч. nůž, слц. nôž, вл. nóž, нл. nož, полаб. nüz, схв. но̑ж, слн. nòž, стсл. ножь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ниж «чересло»
ні́жна́ «ніж та інструмент на зразок шила в шкіряних піхвах, що чіпляються гуцулом до пояса Г; піхви, піхви для шаблі Ж»
ножа́р
ножа́рство «ремесло ножаря»
но́жен «піхви»
ноженя́ «ножик»
но́жиці
но́жі «шатківниця»
ножі́вка
ножівни́к «піхви; ножар»
но́жні «ножиці для різання заліза»
но́жо «тс.»
ножови́ще
ножо́вка «ножівка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нож білоруська
нож болгарська
nóž верхньолужицька
ножь давньоруська
nagà «копито» литовська
нож македонська
nož нижньолужицька
Nagel «ніготь; цвях» нововерхньонімецька
nüz полабська
nóż польська
nogъtь «ніготь» праслов’янська
nožь «ніж» праслов’янська
nizati «низати, проколювати» праслов’янська
nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити») праслов’янська
вонзи́ть російська
нож російська
нôж сербохорватська
nôž словацька
nòž словенська
ножь старослов’янська
nůž чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України